Справа № 420/13177/20
21 квітня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача суми податкової заборгованості у сумі 1 193 713, 40 грн. по:
- військовому збору у розмірі 7 522,02 грн.;
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 143 171,26 грн.;
- по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 714,77 грн.;
- по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 60 394,33 грн.;
- по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 932 911,03 грн.
на відповідні бюджетні рахунки позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати суми заборгованості з військового збору, з податку на доходи физічних осіб, по орендній платі з фізичних осіб, з податку на додану вартість, які виникла зокрема з підстав податкових повідомлень-рішень та самостійного нарахування платником податку податкової декларації про майновий стан і доходи. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.
16.01.2021 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування його вона зазначила, що податкова вимога №12087-17 від 06.02.2018 року нею не отримувалась та щойно вона отримає податкову вимогу її буде оскаржено до суду. Також позивач зазначила, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. 19.02.2018 року позивач звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до позивача щодо скасування ППР (в тому числі і тих, що судячи зі змісту позову стали підставою для складання податкової вимоги №12087-17 від 06.02.2018 року). Також відповідач вказала на невідповідність проведеного розрахунку заборгованості зі сплати податків і зборів розмірам сплачених і дійсно заборгованих відповідачем коштів. Також відповідач вказала, що нею сплачувалась заборгованість по орендній платі з фізичних осіб та по земельному податку з фізичних осіб в продовж 2020 року.
Ухвалою суду від 15.12.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.01.2021 року без виходу до нарадчої кімнати зобов'язано відповідача надати докази сплати земельного податку в 2020 році, а також витребувано у позивача докази щодо того чи враховувалась орендна плата за користування земельною ділянкою в 2020 році позивачем, згідно доказів на які посилається у відзиві відповідач, а також зобов'язано позивача надати облікову картку сплати орендної плати за земельну ділянку та плати за землю за період з 01.01.2018 року.
Ухвалою суду від 08.02.2021 року без виходу до нарадчої кімнати суд вирішив продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
19.02.2021 року позивачем надано уточнення позовних вимог, та залишено вимог такого змісту:
стягнути з відповідача суми податкової заборгованості у сумі 1 143 073, 61 грн. по:
- військовому збору у розмірі 7 522,02 грн.;
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 142 761,26 грн.;
- по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 714,77 грн.;
- по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 932 911,03 грн.
на відповідні бюджетні рахунки позивача.
Ухвалою суду від 22.02.2021 року без виходу до нарадчої кімнати прийнято та враховано уточнення позовних вимог.
09.03.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року клопотання представника відповідача задоволено, а справу зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі №420/3337/21.
28.02.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року замінено Головне управління ДПС в Одеській області на правонаступника Головне управління ДПС Одеській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України по справі №420/13177/20.
Також ухвалою суду від 27.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2023 року.
У судове засідання по справі особи, які беруть участь у справі не з'явились.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд без участі представника ГУ ДПС в Одеській області.
Згідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 21.04.2023 року прийнято уточнення позовних вимог позивача вх№5968/23 від 28.02.2023 року та залишено вимоги такого змісту:
стягнути з відповідача суми податкової заборгованості у сумі 1 132 569, 08 грн. по:
- військовому збору у розмірі 7 522,02 грн.;
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 142 761,26 грн.;
- по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 714,77 грн.;
- по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 932 571,03 грн.
на відповідні бюджетні рахунки позивача.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області від 08.05.2003 року за №Ф0010507.
Відповідно до довідки-розрахунку про суму податкового боргу станом на 04.11.2022 року за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 1 132 569,08 грн.
У вищенаведену суму заборгованості увійшов зокрема борг, який виник на підставі, податкових повідомлень-рішень №0018251305 від 22.01.2018 року, №0018191305 від 22.01.2018 року, №0184501317 від 11.04.2018 року, №0019491305 від 22.01.2018 року, №0019511305 від 22.01.2018 року, №0021941305 від 22.01.2018 року, №0299701317 від 26.07.2018 року, №0299741317 від 26.07.2018 року, №0019285306 від 13.02.2020 року, №0023075306 від 25.02.2020 року, №0081085306 від 08.05.2020 року, №0080375306 від 07.05.2020 року.
Заборгованість з військового збору виникла в результаті:
- проведення документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року відповідно до чого складено акт №1989/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 26.12.2017 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0018251305 від 22.01.2018 року на загальну суму 11 652,24 грн. (9 321,79 грн. - основний платіж: 2 330,45 грн. - ш/с, 4 109,09 грн. переплата, 441,00 грн. - сплата).
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 419,87 грн., відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті:
- проведення документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року відповідно до чого складено акт №1989/15-32-13-05/2652020484 від 26.12.2017 року та винесено податкове повідомлення-рішення М0018191305 від 22.01.2018 року на загальну суму 138 233,81 грн. (110 587,05 грн. - основний платіж; 27 646,76 грн. - ш/с, 4 866,47 грн. переплата, 5 357,52 грн. - сплата);
??самостійного нарахування платником податку податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) №9310328465 від 11.02.2019 року на суму 8 083,53 грн. (основний платіж):
??самостійного нарахування платником податку податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) 309334129957 від 10.02.2020 року на суму 5 028,52 грн. (основний платіж);
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 4 639,39 грн. відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу ШПІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Заборгованість з орендної плати з фізичних осіб виникла в результаті:
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1850 від 20.02.2018 року на суму 123 617,93 грн. (основний платіж) - 79 927,84 грн. (переплата) - 35 181,33 (сплата) = 8 508,76 (основний платіж);
??самостійного нарахування платником податку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №69026262723 від 19.02.2019 року на суму 41 205,96 грн. (основний платіж).
Заборгованість з земельного податку з фізичних осіб виникла в результаті:
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9334484303 від 19.02.2020 року на суму 60 394,33 грн. (основний платіж).
Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті:
- проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до чого складено акт №004412/15-32-13-17/2652020484 від 11.04.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0184501317 від 11.04.2018 року на суму 29 906.93 грн. (ш/с) - 0.28 грн. (переплата) - 26 496.27 грн. (сплата) = 3 410.38 грн. (ш/с);
??самостійного нарахування платником податку податкової декларації на додану вартість №9283797501 від 19.12.2018 року на суму 6 997,00 грн. (основний платіж);
??проведення документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року відповідно до чого складено акт №1989/15-32-13-05/2652020484 від 26.12.2017 року та винесено податкові повідомлення-рішення:
??№0019491305 від 22.01.2018 року на загальну суму 868 547.50 грн. (694 838.00 грн. - основний платіж; 173 709,50 грн. - ш/с);
?№0019511305 від 22.01.2018 року на суму 340,00 грн. (ш/с);
??№0021941305 від 22.01.2018 року на суму 73, 70 грн. (ш/с).
??проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до чого складено акт №008275/15-32-13-17/2652020484 від 26.07.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення №60299701317 від 26.07.2018 року на суму 6 451,84 грн. (ш/с);
??проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до чого складено акт №9008277/15-32-13-17/2652020484 від 26.07.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення №90299741317 від 26.07.2018 року на суму 135,00 грн. (ш/с).
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації на додану вартість №9079528133 від 22.04.2019 року на суму 322,00 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації на додану вартість №9104444935 від 20.05.2019 року на суму 30 904,00 грн. (основний платіж):
??самостійного нарахування платником податку податкової декларації на додану вартість №59030941369 від 20.02.2020 року на суму 4 228,00 грн. (основний платіж);
??проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в результаті якої складено акт №000870/15-32-53-06/2652020484 від 13.02.2020 року та винесено податкове повідомлення-рішення №60019285306 від 13.02.2020 року на суму 4 113,20 грн. (ш/с):
??проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, в результаті якої складено акт №000574/15-32-53-06/2652020484 від 25.02.2020 року та винесено податкове повідомлення-рішення №20023075306 від 25.02.2020 року на суму 435,86 грн. (ш/с);
??проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в результаті якої складено акт №0004358/15-32-53-06/2652020484 від 08.05.2020 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0081085306 від 08.05.2020 року на суму 845,60 грн. (ш/с):
- проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, в результаті якої складено акт №002121/15-32-53-06/2652020484 від 07.05.2020 року та винесено податкове повідомлення-рішення №60080375306 від 07.05.2020 року на суму 516,67 грн. (ш/с).
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 5 250,28 грн., відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
З огляду на зазначене судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість по військовому збору, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, по орендній платі з фізичних осіб, по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 1 132 569,08 грн.
Відповідачем у встановлені законодавством строки суму заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
На підставі наявного податкового боргу по вищенаведеним обставинам 06 лютого 2018 року Головне управління ДФС в Одеській області склало податкову вимогу форми «Ф» №12087-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 станом на 05 лютого 2018 року становить 1013827,93 грн, у тому числі: за основні платежі: 804530,42 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 205672,75 грн, пеня 3624,76 грн. (т.1 а.с.37).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.49), поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 отримано 09.03.2018.
Вважаючи спірну Вимогу протиправною, позивач звернулась з позовною заявою до суду.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року по справі №420/3337/21, яке набрало законної сили у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми «Ф» №12087-17 від 06.02.2018 року Головного управління ДФС в Одеській області відмовлено.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і сроки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п.36,5 ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11. ст.56 ПК України).
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Визначення платників орендної плати, база оподаткування та порядок справляння орендної плати, встановлено статтею 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Податковий період для орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 285 Податкового кодексу України, відповідно до якої, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України).
Згідно з п.85.2 ст. 85 ПК України для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.167.1 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно з п. 177.2 та 177.5 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Згідно п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Як зазначено в п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 ПК України).
Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
У зв'язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, Головне управління ДФС в Одеській області на адресу ФОП ОСОБА_1 направило податкову вимогу форми "Ф" від 06.02.2018 року №12087-17 на суму податкового боргу 1 013 827,90 грн., яку отримано на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що сума заборгованості відповідача зі сплати заборгованості у загальному розмірі 1 132 569,08 грн. є узгодженою, зазначена заборгованість платника податків підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 .
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:
“З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо”.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Враховуючи все вищевикладене адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , суму заборгованості у сумі 1 132 569,08 грн., а саме:
- по військовому збору у розмірі 7 522,02 грн. на бюджетний рахунок UA628999980313030063000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 11011000, отримувач коштів ГУК в Од.облОдеська обл…/11011000;
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 142 761,26 грн. на бюджетний рахунок UA338999980333189341000015748, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 11010500, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Теплодар/11010500;
- по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 714,77 грн. на бюджетний рахунок UA14899998033419815000015748, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 18010900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Теплодар/18010900;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) у розмірі 932 571,03 грн. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл…/14060100.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).
Суддя Іванов Е.А.