Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2023 року Справа №200/1631/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та скасувати рішення № 057350004757 від 23 листопада 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та скасувати рішення № 057350005099 від 27 липня 2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18 листопада 2021 року, зарахувавши до спеціального пільгового стажу по Списку № 1 періоди роботи на підземних гірничих роботах відповідно до пільгових довідок; № 470 від 18.10.2021 року з 28.04.2009 року по 28.08.2009 року; №471 від 17.10.2021 року з 03.08.1998 року по 02.04.2000 року; №353 від 17.06.2021 року з 07.12.1992 року по 19.01.1996 року; №1116 від 17.11.2021 року з 19.05.1997 року по 07.05.1998 року та з 26.07.2004 року по 15.10.2004 року; № 1117 від 17.11.2021 року з 26.04.2000 року по 02.01.2002 року.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач просить суд скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057350004757 від 23 листопада 2021 року та № 057350005099 від 27 липня 2022 року, до суду з зазначеним адміністративним позовом звернувся лише 30.03.2023 року (відбиток штампу на поштовому відправленні). З урахуванням викладеного судом встановлено, що строк звернення встановлений статті 122 КАС України позивачем пропущений.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом суду не надано.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення із даним позовом.
Крім того, ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру, при цьому вимоги про визнання протиправними та скасування двох рішень суб'єктів владних повноважень є окремими та не взаємопов'язані, третя вимога є похідною.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2023 року - 2 684,00 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить 3 позовні вимоги немайнового характеру (суд враховує одну з вимог похідною), розмір судового збору складає 2 147,20 грн.
При перевірці позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
Разом із вищевказаним, судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №200/18161/21 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії від 23 листопада 2021 року №057350004757. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 1499344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром 3 під.2) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 18.11.2021 із урахуванням висновків суду.
Вказане рішення набрало законної сили 15.07.2022, позивачу 20.09.2022 видані виконавчі листи.
Отже станом на 21.04.2023 у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З урахуванням викладеного суд звертає увагу позивача на приписи п.2 ч.1 ст.170 КАС України, де зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає, що в цьому випадку наявні правові підстави для надання позивачу можливості уточнити позовні вимоги..
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 1073,60 грн. (2 147,20 - 1073,60) за вимоги немайнового характеру або докази звільнення особи від сплати судового збору, або уточнену позовну заяву з урахуванням п.2 ч.1 ст.170 КАС України, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду документ про сплату судового збору на суму 1073,60 грн., або докази звільнення особи від сплати судового збору, або уточнену позовну заяву з урахуванням п.2 ч.1 ст.170 КАС України, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення із даним позовом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк