Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 квітня 2023 року Справа№200/832/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
27 лютого 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника - адвоката Гуревича Р.Г., який діє на підставі ордеру від 26.02.2023, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 26.07.2022 №63018/86753/50619/21 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати з 01 липня 2022 року;
- зобов'язати відновити нарахування страхових виплат та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 липня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.02.2003 року як отримувач страхових виплат за місцем фактичного проживання. Також перебував на обліку в Ізюмському відділенні, яке є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, яким з 01 липня 2022 року виплату страхових виплат припинено у зв'язку із тим, що за результатами проведеної верифікації та моніторингу державних виплат було отримано інформацію про перетин позивачем державного кордону України, а даних про повернення до України не має.
Про вказані обставини та про наявність оскарженої постанови від 26 липня 2022 року № 63018/86753/50619/21 “Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати” дізнався з відповіді Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 10 лютого 2023 року № 10-11-398 на адвокатський запит, до якої будо додано копію вказаної постанови.
Вважав, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в Україні, гарантованого Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, не може позбавляти права на отримання страхових виплат. Згідно з ч. 2 ст. 2 цього Закону реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року № 826/12123/16, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, положення пунктів 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/ перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” від 05 листопада 2014 року №637 визнано нечинними, оскільки останні не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, визначено що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат. При цьому Верховний суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17. Оскільки відсутність довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат, скасування такої довідки не є підставою для відмови у призначенні та виплаті щомісячних страхових виплат, а також для зняття з обліку страхового випадку та потерпілого.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, які суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із даним позовом.
28 лютого 2023 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.
У наданому суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за результатами проведеної верифікації та моніторингу державних виплат отримано інформацію про перетин позивачем державного кордону України; даних про повернення до України не має. Тому Ізюмське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області припинило (затримало) позивачу щомісячні страхові виплати з 01 липня 2022 року згідно з п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” (в редакції чинній до 01.01.2023 року) та ч. 2 ст. 16 Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.
Також пояснив, що страхові виплати позивачу раніше були продовжені як внутрішньо-переміщеній особі без матеріалів особової справи, що підтверджують право на відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом (професійним захворюванням), лише за даними ПЗ ЦІАСФ (програмне забезпечення централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду). Крім того, вказано що Ізюмське відділення перебувало під окупацією та в зоні активних бойових дій (до вересня 2022 року). За таких обставин у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області немає первинних документів.
Просив в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідачем зазначено, що предметом спору по справі є правомірність припинення (затримання) з 01.07.2022 року Управлінням ВД ФСС України в Харківській області Позивачу щомісячної страхової виплати, який обліковувався в Ізюмському відділенні Управління.
За інформацією Управління ВД ФСС України в Харківській області підставою такого затримання зазначено п. 1.12 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11.
Відповідно до п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати.
За результатами проведеної верифікації та моніторингу державних виплат у липні 2022 року отримано інформацію про перетин Позивачем державного кордону України, даних про повернення до України не має.
Тому Ізюмське відділення Управління ВД ФСС України в Харківській області затримало Позивачу щомісячні страхові виплати з 01 липня 2022 року згідно з п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» (в редакції чинній до 01 січня 2023 року) та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Згідно з п. 2 Порядку доступу до інформації в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу органів, що здійснюють державні виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1355 доступ до інформації в інформаційно-аналітичній платформі з використанням веб-інтерфейсу надається Мінфіном органу, що здійснює державні виплати, на безоплатній основі на підставі договору про надання доступу до інформації в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, який укладається на підставі примірного договору. Управлінням було укладено договір від 26 лютого 2021 №13110-05/40 про надання доступу до інформації в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на підставі якого в режимі реального часу отримувалася інформація. На даний час доступ до інформації в інформаційно-аналітичній платформі з використанням веб-інтерфейсу у відповідача відсутній.
Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про витребування доказів задоволено, витребувано у Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00013480; адреса електронної пошти: infomf@minfin.gov.ua) результати верифікації (повідомлення) або рекомендації Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат, призначених ОСОБА_1 (зареєстроване АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ); який як отримувач страхових виплат перебував на обліку в Ізюмському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, а з 01 січня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області), які щодо вказаної особи у липні 2022 року надавалися відділенню Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та стали підставою припинення (затримання) ОСОБА_1 страхової виплати, зобов'язано Міністерство фінансів України подати витребувані докази на офіційну електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом) або за допомогою підсистеми «Електронний суд».
На виконання ухвали суду Міністерством фінансів України направлено лист від 13 квітня 2023 року № 26040-06-10/10070 з посиланням на п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11), до якого додані “Відомості з інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу, на підставі яких було сформовано рекомендацію на запит Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області”, згідно з якими за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України позивач (РНОКПП НОМЕР_2 ) як особа, яка претендує на страхову виплату, проживає за кордоном, а саме: виїхав по закордонному паспорту, серія та номер документу - FZ482312, дата виїзду - 16 жовтня 2020 року через пункт перетину “Мілове”, дата в'їзду назад - відсутня (дата отримання даних - 22 липня 2022 року).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , має зареєстрований страховий випадок у зв'язку з трудовим каліцтвом, і йому встановлено 2 групу інвалідності безстроково.
З 01.02.2003 року він є отримувачем страхових виплат.
Як отримувач страхових виплат перебував на обліку у відокремленому підрозділі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області - в Ізюмському відділенні, яким йому виплачувалися страхові виплати.
Постановою Ізюмського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 26 липня 2022 року № 63018/86753/50619/21 “Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати” позивачу з 01 липня 2022 року затримано щомісячну страхову виплату.
Підставою такого затримання у вказаній постанові зазначено п. 1.12 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11.
На адвокатський запит представника позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надана відповідь від 09 лютого 2023 року №2000-0202-8/16868, в якій повідомлено, що на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1467 “Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в частині передачі носіїв інформації, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області справи потерпілих. Справа про страхові виплати позивача до Головного управління не передавалася.
Також на адвокатський запит представника позивача Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області надана відповідь від 10 лютого 2023 року № 10-11-398, в якій повідомлено, що позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати з 01 лютого 2003 року в Ізюмському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області. За результатами проведеної верифікації та моніторингу державних виплат було отримано інформацію про перетин позивачем державного кордону України; даних про повернення до України не має. Тому Ізюмське відділення Управління припинило (затримало) позивачу щомісячні страхові виплати з 01 липня 2022 року згідно з п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” (в редакції чинній до 01.01.2023 року) та ч. 2 ст. 16 Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”. Страхові виплати, що були нараховані позивачу до 01 липня 2022 року, сплачені в повному обсязі, заборгованості немає.
Вказаним листом позивачу одночасно роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX) з 01 січня 2023 року уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України. Тому для відновлення щомісячних страхових виплат позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду та подати заяву про продовження раніше призначених страхових виплат.
Судом також встановлено, що з 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч. 2 розд. VII “Прикінцеві та перехідні положення” якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.
Частинами 3 - 8 розд. VII “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Закону (Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) також визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.
Установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.
Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Отже, з 01 січня 2023 року (у зв'язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.
Судом також встановлено, що станом на час розгляду справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928) перебуває в стані припинення, але з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа не виключено.
Суд застосовує положення законодавства, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Статтею 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Строки проведення страхових виплат визначені ст. 47 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Закону страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Частинами 5 та 6 ст. 47 вказаного Закону визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 4 та 7 ст. 47 зазначеного Закону виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Згідно зі ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в редакції, яка була чинною на час припинення (зупинення) позивачу страхових виплат, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, що затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який відповідними указами продовжено і діє натепер.
Підпунктом 2 п. 4 вказаного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 ст. 20 вказаного Закону визначено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Право громадян на соціальний захист гарантоване ст. 46 Конституції України, яка ч. 2 ст. 64 Конституції України не передбачена, з огляду на що в умовах воєнного або надзвичайного стану таке право може бути обмежено.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01 грудня 2022 року в справі №580/2869/22.
Законом України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” визначені правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів (Преамбула цього Закону).
Згідно зі ст. 1 цього Закону:
верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних;
орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику;
органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати.
Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що одним із завдань органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
Згідно з п. 5 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №136, верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо:
1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 16 цього Закону орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
1) призначення (перерахунку) державної виплати;
2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Відповідно до п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Саме надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат стало підставою для припинення (зупинення) нарахування позивачу страхових виплат, що відповідало вимогам законодавства та необхідно для завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати.
Надання таких рекомендацій підтвердило Міністерство фінансів України листом від 13 квітня 2023 року № 26040-06-10/10070 на запит суду (ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року про витребування доказів з посиланням на п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11). До листа додані “Відомості з інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу, на підставі яких було сформовано рекомендацію на запит Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області”, згідно з якими за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України позивач (РНОКПП 2276121174) як особа, яка претендує на страхову виплату, проживає за кордоном, а саме: виїхав по закордонному паспорту, серія та номер документу - FZ482312, дата виїзду - 16 жовтня 2020 року через пункт перетину “Мілове”, дата в'їзду назад - відсутня (дата отримання даних - 22 липня 2022 року).
Щодо осіб, які виїхали за межі України, на час виникнення спірних правовідносин застосовувалася стаття 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (натепер - це стаття 40 цього ж Закону) та Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 998, який є чинним натепер.
Цей Порядок застосовувався та застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України (далі - потерпілий).
Так, згідно з п.п. 4 та 5 зазначеного Порядку, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Фонду: а) заяву за формою, що затверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування (переказу) грошових сум; б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном.
Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом:
а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України;
б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України;
в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.
Відповідно до п. 6 цього Порядку страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.
Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Легалізований документ подається до Фонду разом з перекладом його українською мовою. Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядку на території України.
У разі ненадходження зазначеного документа в установлений термін перерахування (переказ) сум страхових виплат потерпілому зупиняється до його надходження.
З 01 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2022 року № 1350, якою, зокрема у тексті цього Порядку слово “Фонд” в усіх відмінках замінено словами “Пенсійний фонд України” у відповідному відмінку.
Отже, позивач не позбавлений права на відновлення щомісячних страхових виплат в разі їх правомірного призначення, в тому числі шляхом його звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що правильно відповідачем роз'яснено у відповіді на звернення адвоката позивача.
Суб'єкт владних повноважень на час виникнення спірних правовідносин діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, в якій зроблено висновок про те, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат, - є неприйнятними, оскільки в даній справі позивачу зупинено страхову виплату з іншої підстави.
Неприйнятними є і посилання представника позивача на скасування в судовому порядку положень нормативно-правових актів, що стосуються соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оскільки статус позивача як внутрішньо переміщеної особи та нормативно-правові акти щодо такого статусу не були підставою для винесення оскарженої постанови.
Право позивача на вільний вибір місця проживання в Україні відповідачами не порушено, з огляду на що відповідні посилання представника позивача є безпідставними.
Враховуючи наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав - відсутні.
Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 21 квітня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко