Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
21 квітня 2023 року Справа №200/1672/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
19.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача, щодо не поновлення виплати пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 13.02.2019 протиправними та дискримінаційними, та зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити певні дії - поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за період 07.10.2009 з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суддя констатує, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляну на таке.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Предметом розгляду даної справи є оскарження рішення, дій чи бездіяльності відповідача, щодо не поновлення виплати пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 13.02.2019 та зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу за період 07.10.2009 з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Судом встановлено, що 16.08.2019 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту заяви позивач просить суд: визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачки - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії викладене в листах відповідача від 15.04.2019 та 26.04.2019 та зобов'язати відповідача вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії позивачці з 07.10.2009 відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з проведенням індексації і компенсацією втрати частини грошових доходів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №200/10179/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії за віком.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.02.2019, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги за період з 07.10.2009 до 12.02.2019 - залишено без розгляду.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2019 у справі №200/10179/19-а апеляційну скаргу ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №200/10179/19-а - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №200/10179/19-а - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №200/10179/19-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 в частині, в якій залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії за період з 07.10.2009 по 12.02.2019 включно, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії за період з 07.10.2009 по 12.02.2019 відмовити.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 залишено без змін.
Суд також враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №925 від 09.10.2020 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» проведено реорганізацію Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Пенсійним фондом України 10.08.2021 затверджено відповідний передавальний акт.
Враховуючи вищезазначене, та з урахуванням того, що Головне управління Пенсійного фонду України є правонаступником Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у даній справі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі №200/10179/19-а, оскільки кінцевою метою позивача у цих двох справах є поновлення їй пенсії з 07.10.2009 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що вже вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону №1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382-383 КАС України звертатись до суду щодо питань виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, подавши відповідну заяву саме у справі №200/10179/19-а.
Таким чином, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже є рішення суду у справі №200/10179/19-а, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №200/1672/23.
Відповідно до частини другої статті 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Керуючись статтями 4, 5, 55, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
4. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.С. Молочна