21 квітня 2023 року Справа № 160/3672/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
24.02.2023 року засобами електронного зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “АМТ” до Тернопільської митниці, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403000/2022/000046/2 від 19.12.2022р.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив наступне. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "Торговий дім «АМТ" було задекларовано партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) № 22UA403020026425U4 від 14.12.2022 р. Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Листом № 01/01-16/12 від 16.12.2022р. ТОВ «Торговий дім «АМТ» надало відповідачу додаткові документи.
Таким чином, декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1.
Проте, 19.12.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA 403000/2022/000046/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ - загальна різниця митних платежів склала 181193,03грн., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження витрат на транспортування товару. Враховуючи наведене, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.12.2022 р. № UA 403000/2022/000046/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 р. справу № 160/3672/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
13.03.2023 р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Під час здійснення митного контролю за МД № UA403020/2022/026425 від 14.12.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки митна вартість ідентичних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано:
- комерційну пропозицію виробника № б/н від 06.06.2022;
- лист про помилку № 1512/1 від 15.12.2022;
- прайс-лист виробника № б/н від 19.05.2022;
- договір (контракт) на перевезення № 2110/912/2019 від 21.10.2019.
Листом № 01/01-16/12 від 16.12.2022 позивачем повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством, надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі. Також, поінформовано, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Таким чином, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2022 р. № UA403000/2022/000046/2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
20.03.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивачем заперечуються доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву та вказано щодо невідповідності чинному законодавству тверджень відповідача. З наведених підстав, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
15.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» та компанією «"Dalian Shangdu WJH" Co., Ltd.» (Китай) було укладено контракт SHANGDU-1-2020-TD.
Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № SHANGDU-1-2020-TD від 15.09.2020, укладеного між компанією «"Dalian Shangdu WJH" Co., Ltd.» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 021622 від 10.08.2022 Позивачем на митну територію України ввезено товари.
14 грудня 2022 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA403020/2022/026425, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Пластини, листи з непористої, незатверділої вулканізованої гуми, прямокутної форми з рівними, не обробленими краями, не армовані, без сполучення з текстильними матеріалами: гумова техпластина (товщина х ширина / стандарт GB/T5574-94): -1мм х 1,3м (20рулонів) -1000кг; -1, 5мм х 1,3м (10рулонів) -500кг; -2мм х 1,3м (30рулонів) -1500кг; -3мм х 1,3м (60рулонів) -3000кг; -4мм х 1,3м (80рулонів) -4000кг; -5мм х 1,3м (110рулонів) -5500кг; -6мм х 1,3м (20рулонів) -1000кг; -8мм х 1,3м (20рулонів) -1000кг; -10мм х 1,3м (20рулонів) -1000кг; -10мм х 1,0м (88листів) -1520кг; -20мм х 1,0м (24листів) -790кг; -30мм х 1,0м (14листів) -710кг; -40мм х 1,0м (15листів) -980кг; гумова техпластина маслобензостійка (товщина х ширина / стандарт GB/T5574-94): -2мм х 1,3м (МБС) (8рулонів) -400кг; -3мм х 1,3м (МБС) (18рулонів) -900кг; -4мм х 1,3м (МБС) (18рулонів) -900кг; -5мм х 1,3м (МБС) (18рулонів) -900кг; -6мм х 1,3м (МБС) (8рулонів) -400кг. Галузь застосування - виготовлення гумотехнічних виробів, що служать для ущільнення нерухомих з'єднань, запобігання тертя між металевими поверхнями, для сприйняття одиночних ударних навантажень, а також в якості прокладок, настилів і інших ущільнювальних з'єднань.»., Календарний рік виготовлення - 2021. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.», які поставлялись на умовах FOB-Ксінганг, Китай згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".
З метою митного оформлення товару позивач 14.12.2022 р. подав до Тернопільської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) № UA403020/2022/026425.
Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною контракту.
Із митною декларацією № UA403020/2022/026425 для здійснення митного оформлення товару були надані:
- сертифікат якості № б/н від 10.08.2022;
- пакувальний лист № б/н від 10.08.2022;
- рахунок-фактура (інвойс) № 021622 від 10.08.2022;
- домашній коносамент № UTRUST22080544 від 22.08.2022;
- накладна УМВС № 33946073 від 29.11.2022;
- декларація про походження товару № 021622 від 10.08.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L51832 від 17.10.2022;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних робіт № б/н від 13.12.2022;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка на перевезення №1/33 від 20.07.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 6 від 20.07.2022;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SHANGDU-1-2020-TD від 15.09.2020;
- договір (контракт) про перевезення № 1510/912/2019 від 15.10.2019.
Від митниці надійшло повідомлення, в якому були запитані наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3)страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5)прайс-листи.
Листом № 01/01-16/12 від 16.12.2022р. ТОВ «Торговий дім «АМТ» додатково надало митниці: комерційну пропозицію виробника № б/н від 06.06.2022; лист про помилку № 1512/1 від 15.12.2022; прайс-лист виробника № б/н від 19.05.2022; договір (контракт) на перевезення № 2110/912/2019 від 21.10.2019 та ТОВ «Торговий дім «АМТ» повідомило митний орган, що до митного оформлення було надано повний обсяг первинної документації та додаткових пояснень надаватись не буде.
19.12.2022 р. Тернопільською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2022/000046/2.
Рішення обґрунтоване наступним:
«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору у зв'язку з тим, що за результатами розгляду документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару, виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність її визначення.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи на перевезення вантажу «Global Container Lines Latvija SIA» Vaidavas iela 15 k-1 -24, Riga. LV-1084. Latvia: рахунок від 17.10.2022 №L51832 та акт виконаних робіт б/н від 13.12.2022 в яких Замовником зазначено - ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ», хоча ТОВ"ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" є отримувачем товару по митній декларації №UA403020/2022/036425 від 14.12.2022.
Також, в рахунку від 17.10.2022 №L51832 зазначено договір №1510/912/2016 від 15.10.2019, коли перевезення вантажу здійснювалось згідно договору Перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019. Декларантом в додатково поданих для підтвердження митної вартості надіслано лист №1512/1 від 15.12.2022 про те, що вищезазначені розбіжності є технічною помилкою.
Також, згідно п 2.2. договору Перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 від 21.10.2019 зазначено - «На протязі 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент. Коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку саму юридичну силу як і оригінал…». В п. 2.2 контракту №SHANGDU-1- 2020-TD від 15.09.2020 вказано «…Товар вважається переданим Продавцем і прийнятий Покупцем за вагою - згідно вазі, зазначеній в товаро-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносамент)».
Однак, декларантом даний транспортний документ митному органу не надавався.
Окремо слід відмітити, що в документах, що підтверджують витрати на транспортування: Заявка від 20.07.2022 №1/33 (на міжнародне морське перевезення до договору №2110/912/2019 від 21.10.2019), рахунок від 17.10.2022 №L51832 та акт виконаних робіт від 13.12.2022) вказано суму транспортних витрат 20 футового контейнера на рівні 4000 дол. США. (Морський фрахт, включаючи перевантаження; мультимедійне перевезення: Ningbo. Китай- Тернопіль, Україна). Проте, в митного органу наявна інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін на послуги з перевезення вантажів в залежності від виду і способу перевезень і маршруту перевезення, що доведена Листом Держмитслужби від 02.12.2021 № 15/15- 02/7/5793 (вх. 3637/4/7.25-08/8 від 17.12.2021). Згідно даної інформації вартість перевезення одного 20 футового контейнера з порту Dalian China до порту Одеса, Україна становить 6600 дол. США.".
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість ідентичних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
Листом від 16.12.2022 № 01/01-16/12 декларантом повідомлено митний орган про відсутність інших додаткових документів.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 08.11.2022 № UA500500/2022/40851 на рівні 1,31 дол. США/кг».
Не погоджуючись із вказаним рішеннямивідповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Тернопільською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2022/000046/2 від 19.12.2022 року.
Доводи відповідача щодо ненадання зазначених в гр. 44 ЕМД документів є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ці документи надані митному органу з листом підприємства від 16.12.2022 р. № 01/01-16/12.
Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі №810/4116/17.
Щодо тверджень митниці про ненадання товариством документів на вимогу митного органу, що підтверджують митну вартість товару, слід зазначити, що вони є безпідставним з огляду на нижчевикладене.
Як зазначалось, для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт №SHANGDU-1-2020-TD від 15.09.2020 року; специфікація №6 від 20.07.2022 року, рахунок-фактура щодо оплати вартості товару № 021622 від 10.08.2022 року, пакувальний лист до нього від 10.08.22р.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 5110/912/2019 від 19.1019р.; заявка на перевезення №1/33 від 20.07.2022 року, коносамент № UTRUST22080544 від 22.08.2022 року; рахунок на оплату послуг з перевезення № L51832 від 10.08.2022 року, акт виконаних робіт від 13.12.2022 року, міжнародна залізнична товаро-транспортна накладна №33946037 від 29.11.2022 року.
У процесі консультацій щодо митного оформлення спірної товарної партії на вимогу митниці товариством додатково були надані надано митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ (додатки до листа вих. №01/01-16/12 від 16.12.22р.), а саме: прайс-лист виробника від 19.05.22р.; комерційну пропозиція виробника від 06.06.22р.; лист компанії перевізника №1512/1 від 15.12.2022р. про виявлену помилку в назві платника в інвойсі на оплату послуг з перевезення № L51832, виправлений інвойс №L51832 від 17.10.22р., виправлений акт виконаних робіт від 13.12.2022р., договір перевезення вантажу морським транспортом № 2110/912/2019 від 21.10.19р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
Таким чином твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів є безпідставним, оскільки усі наявні у товариства такі документи були надані митниці разом з ЕМД, якою товар було задекларовано та в процесі консультацій щодо митного оформлення спірної товарної партії, разом з листом вих. №01/01-16/12 від 16.12.22р.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Декларантом надано необхідні документи для підтвердження вартості витрат на транспортування товару за межами України (договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 5110/912/2019 від 19.1019р.; заявка на перевезення №1/33 від 20.07.2022 року, коносамент № UTRUST22080544 від 22.08.2022 року; рахунок на оплату послуг з перевезення № L51832 від 10.08.2022 року, акт виконаних робіт від 13.12.2022 року, міжнародна залізнична товаро-транспортна накладна №33946037 від 29.11.2022 року), а також надано разом з листом № 01/01-16/12 документи на виправлення виявленої помилки.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18 (провадження №К/9901/15046/19).
Ненадання митниці якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування обумовлене тим, що у самому твердженні митницею зазначено та пунктом 8 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку, умовами поставки не передбачено обов'язкового страхування товару, воно не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Ненадання ж митниці інших платіжні та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару обумовлене тим, що у самому твердженні митницею зазначено та пунктом 5 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються виключно за наявності у декларанта. В даному випадку такі документи відсутні у товариства, тому вони не могли бути подані митниці, а вимога про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Щодо тверджень митниці про те, що у рахунку від 17.10.2022 №L51832 та акті виконаних робіт б/н від 13.12.2022 Замовником зазначено - ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ», хоча отримувачем товару ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «AMT» та в рахунку від 17.10.2022 №L51832 зазначено договір №1510/912/2016 від 15.10.2019, а не договір №2110/912/2019 від 21.10.2019, хоча декларантом в додатково поданих для підтвердження митної вартості надіслано лист №1512/1 від 15.12.2022 проте, що вищезазначені розбіжності є технічною помилкою, слід зазначити, що воно є необґрунтованим виходячи з того, що в процесі консультацій щодо митного оформлення товариством митниці були надані: лист компанії перевізника №1512/1 від 15.12.2022р. про виявлену помилку в назві компанії у графі «платник» в інвойсі на оплату послуг з перевезення №L51832, яким зазначено, що компанія продавець вірною просить вважати у компанією - платником - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ».
Також митниці були надані виправлений інвойс №L51832 від 17.10.22р., виправлений акт виконаних робіт від 13.12.2022р., у яких зазначено, що Замовником є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ». Крім того, у виправленому рахунку №L51832 зазначено договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2016 від 15.10.2019, який також було надано митниці товариством в процесі консультацій щодо митного оформлення. Таким чином на момент винесення спірного рішення означені помилки були усунуті позивачем, та не мали стати підставою для винесення оскаржуваного рішення.
Твердження митниці про те, що товариством не надано транспортний документ, визначений в пункті 2.2. Договору перевезення вантажу морським транспортом № 2110/912/2019 від 21.10.2019р. (CMR або залізничну накладну або коносамент) не відповідає дійсності, оскільки разом з ЕМД митниці були надані: коносамент № UTRUST22080544 від 22.08.2022 року та міжнародна залізнична товаро-транспортна накладна №33946037 від 29.11.2022 року, які були надані товариству компанією-перевізником відповідно до п. 2.2 Договору перевезення.
При цьому, що жодна із зазначених вище підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів, не була визначена відповідачем як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України.
Як вбачається, відповідачем у спірному рішенні визначені дві групи підстав, за яких надані декларантом документи не дозволяли визначити митну вартість товару у відповідності до МК України. Вони відповідають профілям ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками «105-2» (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та «106-2» (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
Стосовно обох означених підстав, відповідач не навів жодного обґрунтування, окрім посилання на зазначені вище начебто розбіжності в поданих декларантом товариства документах на підтвердження митної вартості задекларованих товарів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності зазнаних в оскаржуваному рішенні підстав для коригування вартості товару.
Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.12.2022 р. № UA403000/2022/000046/2 не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати у розмірі 2717,91грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» з Тернопільської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Тернопілської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UА403000/2022/000046/2 від 19.12.2022р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «АМТ» (49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, буд. 70, код ЄДРПОУ 42822115) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул. Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2717,91 (дві тисячі сімсот сімнадцять гривень 91 копійка) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук