Справа №:754/15580/17-к
Провадження №: 1-кп/755/936/23
"22" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю адвоката: ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
за участю особи, яка виявили бажання бути поручителем обвинуваченого: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12017100030008849 від 08 липня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100030008849 від 08 липня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений на виклики до суду не з'являвся, від явок ухилявся, у зв'язку з чим наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, що вимагає застосування запобіжного заходу, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність належного обґрунтування прокурором ризиків за відсутності доказів, що обвинувачений буде ухилятись від суду, про виклики в судове засідання останній не був обізнаний, у зв'язку із чим не з'являвся до суду. Крім того зазначила, що обвинувачений став на шлях виправлення, має постійне місце проживання в м.Рівне, разом з тим обвинувачений ОСОБА_5 планує переїхати до м.Києва, з'являтись до суду, а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, разом з тим, зазначив, що наміру ухилятись від суду не має, про виклику до суду не знав.
Крім того, до суду звернувся із письмовою заявою про бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку громадянин ОСОБА_6 , який є давнім знайомим обвинуваченого ОСОБА_8 :
У своїй письмовій заяві та зобов'язаннях він поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язується за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.
В судовому засіданні ОСОБА_6 заяву та зобов'язання, які готовий на себе взяти підтримав, при цьому пояснив, що з обвинуваченим знайомий вже близько 10 років, мають гарні дружні відносини, а тому бере на себе зобов'язання по забезпеченню його явок до суду за першою вимогою, крім того, зазначив, що йому відомі обов'язки поручителя та наслідки невиконання поручителями взятих на себе обов'язків.
Захисник та обвинувачений заяву підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор не заперечувала проти задоволення заяви та передання обвинуваченого на особисту поруку.
Вивчивши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши заяву про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту поруку, вислухавши пояснення ОСОБА_6 , суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як вбачається з пояснень обвинуваченого, останній не прибував у судові засідання у зв'язку з неотриманням судових повісток.
Однак, на адресу ОСОБА_5 неодноразово були направлені повістки про виклик до суду, крім того, ухвалами Дніпровського районного суду міста Києва від 16.10.2021 року, 02.12.2021 року та 17.01.2022 року, відносно обвинуваченого було застосовано примусові приводи, однак до суду останній доставлений не був.
Згідно з даними рапортів працівників поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві ОСОБА_5 за адресою: м.Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 15а (гуртожиток) не проживає, встановити місце знаходження та місце проживання останнього не видалось можливим.
А тому, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.02.2023 року, обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було оголошено в розшук.
22.03.2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 було затримано працівниками Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві та доставлено до Дніпровського районного суду міста Києва для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.03.2023 року, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні в частині обвинуваченого ОСОБА_5 відновлено, у зв'язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Разом з тим, в клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 відсутнє належне обґрунтування, що більш м'який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, не доведено і прокурором в судовому засіданні необхідність застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Посилання прокурора на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.187 КК України, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є необґрунтованим, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 не може бути підставою для застосування до обвинуваченого такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з сукупності заявлених ризиків.
Вказані ризики, що заявлені прокурором є необґрунтованими та не спростовують доводи захисту про те, що більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 на час здійснення кримінального провадження.
Поряд з цим, при вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , крім наявності вищезазначених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вагомості доказів, наданих стороною кримінального провадження, з урахуванням покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд враховує також, що ОСОБА_5 , має місце проживання у місті Рівне та місті Києві.
А тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню та вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який з урахуванням вищезазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з тим, дослідивши письмове зобов'язання, детально роз'яснивши присутній особі, яка виявила бажання взяти обвинуваченого на поруки, вимоги ст.180 КПК України та з'ясувавши їх стосунки з обвинуваченим, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити його доставлення до суду на першу вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у ході судового розгляду докази, документи та пояснення, надані особою, яка виявила бажання бути поручителем обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вказана особа дійсно заслуговує на довіру, оскільки позитивно характеризується.
Разом з тим, їх взаємовідносини з обвинуваченим ОСОБА_5 не гарантує реальний вплив на поведінку обвинуваченого, значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків і, як наслідок, не виключає наявних ризиків, зокрема ризику продовження чи повторення протиправної поведінки ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, а також підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки.
За таких обставин, керуючись ст.ст.180, 318, 194, 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 - запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 до 22 травня 2023 року у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом до 22 травня 2023 року.
Виконання даної ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвалу на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого передати через прокурора у кримінальному провадженні.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Роз'яснити, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Деснянську окружну прокуратуру м.Києва.
Строк дії ухвали в частині застосованого запобіжного заходу до 22 травня 2023 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
В задоволенні заяви ОСОБА_6 про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки - відмовити.
Повний текст ухвали буде проголошено 27.03.2023 року о 16 годині 00 хвилин.
Суддя: