1-кс/754/950/23
Справа № 754/5164/23
Іменем України
21 квітня 2023 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, із середньою освітою, не працюючому, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Слідчий за погодженням із прокурором 21.04.2023 року подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100030001000 від 25.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 24.03.2023 приблизно о 14 годині 27 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Дригало», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Червоної Калини, 26, побачив золоту обручку на безіменному пальці правої руки потерпілого ОСОБА_7 , після чого у нього виник умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_7 знаходився у безпорадному стані та не розумів зміст дій, які з ним вчинялися, оскільки в останнього був приступ епілепсії і він знаходився без свідомості, а також розраховуючи на те, що інші особи, які були присутні в магазині «Дригало», не спостерігають за його діями, намагався зняти з руки потерпілого ОСОБА_7 золоту обручку, вагою 1.99 г., 585 проби, вартістю 3086 грн. 39 коп., однак його дії були помічені свідком ОСОБА_8 , яка висловила словесну вимогу до ОСОБА_6 на припинення дій з каблучкою потерпілого.
Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи свій протиправний умисел, вчиняємий в умовах воєнного стану, розуміючи, що його дії викриті, вказану словесну вимогу ОСОБА_8 проігнорував, зняв золоту каблучку з правої руки ОСОБА_7 та утримуючи вищевказане майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3086 грн. 39 коп.
В порядку ст.208 КПК України, ОСОБА_6 не затримувався.
21 квітня 2023 року ОСОБА_6 повідомлен про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
У зв'язку із чим, сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи існування на даний час ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства, вчиняти інші кримінальні правопорушення і менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити ці ризики, а тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просить задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не працює, раніше судимий, знаходячись на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому зазначив, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначених у клопотанні та забезпечити належну процесуальну поведінку.
Слідча також зауважила, що злочин був вчинений щодо особи, яка знаходилась у безпорадному стані, оскільки в останнього був приступ епілепсії і він знаходився без свідомості, а також в період воєнного стану. При цьому зазначила, що підозрюваний за місцем реєстрації не мешкає, до органу слідства 20 квітня 2023 року не з'явився, за доручення був розшуканий карним розшуком.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, висловлював незгоду з кваліфікації, вважає, що вчинив крадіжку, а не грабіж. Просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання вказавши, що прокурором не доведено ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підзахисного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, домашній арешт.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено з наданих стороною обвинувачення матеріалів, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києвіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100030001000 від 25.03.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
21 квітня 2023 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_6 при обставинах зазначених у клопотанні повідомлено про підозру у вчиненнікримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 не затримувався.
У клопотанні та долучених до клопотання матеріалах наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому дій.
Суд, вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України, може намагатися уникнути досудового розслідування. Тяжкість ймовірного покараня та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризика переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявний також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи ті підстави, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має будь-якого джерела доходу, а тому наявний ризик вчинення іншого кримінального правопоруушення, з метою здобуття засобів для існування та особистого збагачення. Неодноразово судимий за корисливі злочини.
Дійшовши висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ст. 177КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Враховуючи тяжкість злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не працює, раніше судимий, в останнє 26.12.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.07.2021 року умовно-достроково із не відбутим строком 9 місяців 8 днів, у зв'язку із чим, наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків до того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а тому, застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
При цьому, слідчий суддя враховує те, що залишаючись на волі підозрюваний зможе вчинити інший злочин. Судом також враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Врахувавши вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібзможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 19.06.2023 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 309, 372 КПК України слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, взявши під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 40 хв. 21 квітня 2023 року.
Строк дії ухвали - до 19 червня 2023 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року 2684 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк: ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувача UA 128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому, якому доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 червня 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1