Справа № 712/3852/23
Провадження № 2/712/1725/23
про залишення заяви без руху
21 квітня 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - Троян Т.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Адвокат Березенко Є.А. звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 175, 176 ЦПК України і підлягає залишенню без руху за таких підстав:
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, в відведений законом шестимісячний строк, не подала заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тому просить суд надати їй додатковий строк для подачі такої заяви.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі №759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано,що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
У цій справі предметом спору є надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач зазначає відповідачем у справі Черкаську міську раду, однак не зазначає, які саме вимоги ставляться до даного відповідача. Позивачем не обґрунтовано залучення до участі у справі зазначеного відповідача. У разі відсутності спадкоємців у спадку, до участі у справі залучається територіальна громада за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до копії Заповіту, складеного ОСОБА_2 25.05.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4-214, остання належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Отже, відповідачем по справі має бути вказаний ОСОБА_3 , а не Черкаська міська рада (за умови надання доказів його реєстрації в Соснівському районі м. Черкаси для підтвердження підсудності)
Таким чином, позивачем не залучено в якості відповідачів усіх спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .
За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки, а саме:
- подати клопотання про залучення до справи іншого спадкоємця.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud 2316/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси Т.Є. Троян