Справа № 570/1865/23
Номер провадження 2-о/570/84/2023
21 квітня 2023 року м. Рівне
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шпанівська сільська рада Рівненського району про встановлення факту, що має юридичне значення, -
18 квітня 2023 року до Рівненського районного суду Рівненської області в порядку окремого провадження звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт, що він є єдиною особою, зайнятою постійним доглядом за своїм дідом, інвалідом І групи, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Перевіривши зазначену заяву та долучені до неї докази, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
П.5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Звертаючись із заявою ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту, що він є особою, яка здійснює постійний догляд за інвалідом І групи, є необхідним для захисту прав його дідуся в державних органах, проте за відсутності у нього документу, який би підтверджував такий факт, він позбалений можливості у реалізації соціальних прав піклувальника, а також це необхідно для того, щоб у випадку призову заявника до Збройних Сил України, його дідусь не був позбавлений догляду, який він йому забезпечує.
Суд зазначає, що основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначені Законом України "Про соціальні послуги" (далі - Закон).
Відповідно до п.6 та п.10 ч.1 даного Закону, надавачами соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; отримувачі соціальних послуг - особи/сім'ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.
Чинником, що може зумовити складні життєві обставини, серед іншого, є інвалідність.
Згідно ч.6 ст.13 Закону, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є особами з інвалідністю I групи.
Кабінетом Міністрів України прийнято низку постанов, які регулюють порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (постанова від 6 жовтня 2021 року №1040), порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859), порядок організації надання соціальних послуг (постанова Кабінету Міністрів України від від 1 червня 2020 року №587).
Отже, чинним законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, у тому числі і по догляду за особою з інвалідністю.
Натомість, заявником не надано відповідних доказів, що він використав всі передбачені законодавством можливості щодо встановлення даного факту в позасудовому порядку.
Крім того, заявник не позбавлений права подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною в порядку ч.3 ст.296 ЦПК України та можливістю бути призначеним опікуном відповідно до ст.ст. 60, 63 Цивільного кодексу України.
П.1 ч.1 ст.186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту, що заявник є єдиною особою, зайнятою постійним доглядом за своїм дідом, інвалідом І групи, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, у тому числі і по догляду за особою з інвалідністю, відтак у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Відповідно до ч.2, 4 ст.186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.186, 294, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шпанівська сільська рада Рівненського району про встановлення факту, що має юридичне значення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гладишева Х.В.