Справа №568/363/23
Провадження №2/568/136/23
11 квітня 2023 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., представника позивача адвоката Мілімко А.А., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, вказуючи, що в зареєстрованому шлюбі вона з відповідачем перебуває з 09.03.2019 року. Шлюб зареєстрований Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 294. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружні стосунки між ними припинені через різні погляди на сімейне життя, спільне господарство не ведеться. Після припинення сімейних відносин їх діти залишилася проживати з нею. Просить шлюб між ними розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно, тобто по 3 500,00 грн. на кожну дитину, починаючи стягнення з дня подачі позову й до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні представник позивача, адвокат Мілімко А.А. позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні вказав, що згідний на розірвання шлюбу та готовий сплачувати аліменти у розмірі 3 000,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 14.03.2023 відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 09.03.2019 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №294, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.10).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Крупецької сільської ради Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №21 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , виданого Крупецькою сільською радою Дубенського району Рівненського району, актовий запис №5 (а.с.11-12).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили шлюбні відносини, проживають окремо, їх малолітні діти проживають разом з позивачем. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу утримання відповідачем їх малолітніх дітей.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалась даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що подальше спільне життя чоловіка та жінки і збереження родини стали неможливими.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Визначаючи розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом враховано, що відповідач ОСОБА_1 є молодою особою працездатного віку, на даний час тимчасово не працює, має задовільний стан здоров'я (доказів протилежного суду не надано). Однак, суд також приймає до уваги те, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років становить з 1 січня 2023 року - 2 272 гривень, і те, що визначений законодавством рекомендований мінімум для дитини відповідного віку становить розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Виходячи із встановлених обставин, з визначеного законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає можливим визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у 3000,00 грн. на утримання дітей щомісячно на кожну дитину, і при цьому не вбачає підстав для стягнення аліментів у мінімальному гарантованому передбаченому законом розмірі, так як відповідач є молодою працездатною особою, і вказує, що готовий сплачувати аліменти у цьому розмірі. З іншого боку суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у розмірі, про який просить позивач (3500грн.), оскільки позивачем не надано доказів, що відповідач має такий дохід, який би був достатній для сплати аліментів у такому розмірі, враховуючи положення ст.182 СК України, і враховуючи обов'язок позивача довести позовні вимоги і обставини, на які позивач посилається.
З огляду на вказане, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини і з огляду на бажання позивача отримувати кошти на утримання дітей в твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку, що стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн., щомісяця на кожну дитину, є необхідним і забезпечить належну участь батька в утриманні малолітніх дітей та буде відповідати інтересам дітей.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за подання позову про розірвання шлюбу та судовий збір в дохід держави у розмірі 992,40грн. за позовні вимоги про стягнення аліментів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 15, 16, 18, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 09.03.2019 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 294.
Після розірвання шлюбу позивачу повернути її дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) на кожного з дітей, щомісячно, починаючи з 13.03.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 992, 40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.04.2023 року.
Суддя О.М. Делалова