Справа № 556/901/23
21 квітня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в м. Костопіль клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022181230000134 від 25.07.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України,
за участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , зазисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_12 ,
У провадження Костопільського районного суду Рівненської області 18.04.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022181230000134 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
18.04.2023 року вказаний обвинувальний акт надійшов у провадження судді ОСОБА_1 і в цей же день суддею було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.02.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, громадянина України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11 год. 20 хв. 22 квітня 2023 року.
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому просить продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб та утримувати його в Рівненському слідчому ізоляторі без визначення розміру застави з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що у разі незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків того, що останній спробує: переховуватися від органів досудового розслідування, суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, наявність ризику передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовує тим, що санкцією ч. 1 ст. 294 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а відповідно до практики ЄСПЛ (“Сулаоя проти Естонії”, “Панченко проти росії”), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі. Наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різного роду тяжких злочинів. Також, просить суд врахувати, зокрема, те, що ОСОБА_4 неодружений, немає джерел постійного доходу та утриманців, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків, наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, який являється здоровою, працездатною особою, ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, репутацію обвинуваченого, який являється раніше судимою особою.
Таким чином, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому просить суд задоволити його клопотання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив його задоволити з підстав викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати ОСОБА_4 більш м“який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, щодо зазначеного вище клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.02.2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали до 11 год. 20 хв. 22 квітня 2023 року.
Ухвала мотивована тим, що органом досудового розслідування доведено наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування, суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 22 квітня 2023 року.
Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років та визначені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховуватися від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, на цей час не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та обрати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Так, прокурором доведено, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду підтверджується тим, що будучи на волі ОСОБА_4 може переховуватись задля уникнення від відповідальності так як санкція ч. 1 ст. 294 КК України передбачає безальтернативну міру покарання - позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Окрім того, ОСОБА_4 неодружений, немає джерел постійного доходу, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків.
Ризик вчинення іншого кримінального провадження, підтверджується тим, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різного роду тяжких злочинів, зокрема 04.12.2014 Павлоградським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 289, 75 КК України до 3 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку 2 роки; 11.12.2014 Тернівським міським судом за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі із іспитовим строком 2 роки; 11.12.2014 Жовтневим районним судом за ч. 2 ст. 187, ст. 71, 72 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а також те, що він обвинувачуються в скоєнні тяжкого злочину, доцільно вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на цей час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у злочині вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування суд не вбачає підстав для визначення застави як альтернативного виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 331 КПК України, суд,
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 червня 2023 року, без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі “Рівненськкий слідчий ізолятор”.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1