Справа № 544/2145/21
1-кп/544/18/2023
Номер рядка звіту 252
20 квітня 2023 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним. Підставою застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому з урахуванням положень п.2 ч. ст.178 КПК України виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) ОСОБА_4 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Більше того на виконання вимог ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань свідків кримінального провадження у судовому засіданні на теперішній час не всі свідки допитані, що свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому, з урахуванням репутації обвинуваченої за місцем проживання, відсутності у неї будь-якого місця роботи та міцних соціальних зв'язків, обставин вчинення нею інкримінованих злочинів, ОСОБА_4 самостійно не здатна виконати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, у випадку їх покладення на неї ухвалою суду, та потребує контролю з боку сторонніх осіб. У разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання, домашній арешт, обвинувачена матиме можливість під тягарем можливого покарання переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим може зашкодити виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків. Зазаначені обставини відповідно до ст.. 177 КПК України є підставою для продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти наявним ризикам. Зокрема, особисте зобов'язання неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинила тяжкі злочини, за які передбачено позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією всього майна. Особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на адресу правоохоронних органів та суду не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 . Заставу неможливо застосувати, так як слідчому, прокурору чи суду не надходили заяви або клопотання від обвинуваченої, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у спеціальному порядку, про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави. Домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судима, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, а тому, перебуваючи на свободі, матиме можливість продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним збутом наркотичних засобів. Також обвинувачена періодично змінює місця проживання, за місцем реєстрації не проживає, що унеможливлює застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обвинувачена ОСОБА_4 ніде не працює, походження її доходів не відоме, за винятком доходів, отриманих в результаті незаконного придбання та збуту наркотичних засобів, має слабкі соціальні зв'язки, тому без обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк ОСОБА_4 зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання і залишити не тільки місце свого проживання в м. Пирятині, а взагалі Полтавську область, не повідомивши про це прокурора та суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Знаходячись на волі, без обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або в разі обрання їй більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, обвинувачена ОСОБА_4 матиме можливість шляхом вмовлянь або погроз вплинути на показання свідків у кримінальному провадженні, що може призвести до їх подальшої зміни або відмови свідчити у кримінальному провадженні. Як встановлено розслідуванням, запобігання ризикам переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, перешкоджання нею розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає у забезпеченні відправлення судочинства та забезпеченні правопорядку. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи вказані обставини прокурор наголошує на тому, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити уникненню ризиків та виконання покладених на обвинувачену обов'язків.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, оскільки його оголосила неуповноважена на це особа.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку захисника, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Даючи оцінку ризикам, про які вказує прокурор у своїх клопотаннях, суд враховує таке.
Так, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , та суворістю можливого покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду.
До того ж є важливим та обставина, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, в обвинуваченої збільшуються можливості для ухилення від суду, адже правоохоронні органи задіяні у діяльності з відсічі збройної агресії російської федерації та у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченої.
Наведені обставини у сукупності дають підстави дійти висновку, що обвинувачена, ймовірно, може переховуватись від суду.
Актуальними наразі залишаються ризики незаконного впливу обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Попри те, що свідки вже були допитані в судовому засіданні, однак відповідно до ч. 14 ст.352 КПК України свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з'ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався.
Крім цього прокурором доведено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимою та маючи не погашені та не зняті судимості, перебуваючи на свободі, може знову продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану із незаконним збутом наркотичних засобів, які є особливо небезпечними, але робитиме це більш конспіративно, з метою отримання незаконного джерела прибутку, що підтверджує наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Також суд враховує те, що ОСОБА_4 не працює, офіційних джерел доходів не має, за місцем реєстрації не проживає. Крім того відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_4 не може за станом свого здоров'я утримуватись в умовах слідчого ізолятора.
Характер вищевказаних ризиків свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Крім того, всупереч запереченням захисника, прокурором доведена недоцільність застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З огляду на вказане, зважаючи на те, що обсяг заявлених ризиків при продовженні запобіжного заходу не зменшився, доведені прокурором ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дасть можливості запобігти доведеним ризикам, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк шістдесят днів.
Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд уважає за необхідне залишити розмір застави, визначений ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2023 року - без змін в розмірі 20 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, з покладенням, відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, таких обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.
Керуючись ст. 331, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Гребінка Полтавської області, громадянці України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 18 червня 2023 року включно.
Розмір застави, визначений ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2023 року, залишити без змін в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок № UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, МФО 820172.
Після внесення застави надати заставодавцем до Пирятинського районного суду Полтавської області документ, що підтверджує її внесення.
У разі внесення розміру застави в сумі 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень заставодавцем (обвинуваченою чи іншою фізичною або юридичною особою) ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти негайно.
У разі внесення застави зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками.
Термін дії обов'язків, покладених судом на обвинувачену ОСОБА_4 у разі внесення застави, визначити до 18 червня 2023 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава повертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити ОСОБА_4 , її захиснику, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 21.04.2023.
Суддя ОСОБА_1