Провадження № 1-кс/537/244/2023
Справа № 537/1440/23
19.04.2023 слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12023170530000268 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187КК України,
установив:
До суду звернувся слідчий СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 з клопотанням, у встановленому законом порядку погодженим з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання його ініціатором вказано на те, що 16.04.2023 близько 19 год. 45 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи біля будинку 27/4, який розташований за адресою: м. Кременчук, вул. Покровська (Гагаріна), зустрілись з потерпілим ОСОБА_8 й в той час у них виник умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном. В умовах воєнного стану, підійшли до останнього, де ОСОБА_5 схопивши потерпілого правою рукою за куртку в області грудей, а лівою в цей час приставив металевий предмет з загостреним краєм до шиї потерпілого, погрожуючи його застосуванням, після чого ОСОБА_7 схопилась правою рукою за куртку потерпілого. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 з ОСОБА_7 відкрито, заволоділи сумкою потерпілого ОСОБА_8 , в якій знаходились, павербанк « ІНФОРМАЦІЯ_3 », банківські картки, ID-картка громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , зарядний пристрій від мобільного телефону «Samsung», після чого з місця вчинення злочину зникли.
Відомості за даними фактами внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170530000268, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
17.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
За твердженням ініціатора клопотання, підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується доказами, зібраними в ході проведення досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання, зокрема за описаним вище фактом в частині застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, ініціатор клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.
Метою застосування запобіжного заходу, за твердженням слідчого, є запобігання спробам підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення та запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі, з підстав у ньому зазначених.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю визнав. Просив застосувати до нього запобіжний захист у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації. Зазначив, що його будуть матеріально утримувати доньки та те, що він немає наміру переховуватись від органів досудового розслідування.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказав, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки та зв'язався з доньками та батьками підозрюваного, які надали письму згоду на утримання останнього під час домашнього арешту.
В судовому засіданні було заслухано доньок підозрюваного ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтвердили, що погоджуються матеріально допомагати ОСОБА_5 під час домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею достовірно встановлено, що 17.04.2023 СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170530000268 внесено відомості за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 17.04.2023 за заявою ОСОБА_11 внесено відомості такого змісту: «16.04.2023 близько 19:45 год. невстановлені особи перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в умовах воєнного стану, здійснили напад на гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та заволоділи сумкою з гаманцем із банківськими картками у кількості 8 штук, паспортом гр-на України на ім'я останнього, павербанком, інструментами, чим спричинили матеріального збитку останньому».
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.04.2023, наданого ініціатором клопотання в його обґрунтування, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 17.04.2023 о 19 год. 09 хв., підстави затримання: після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин.
17.04.2023 слідчий СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, який з урахуванням положень ч. 3 ст. 176 КПК України є найбільш суворим, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви №12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990 зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача у тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим залежить від обставин.
При вирішенні питання про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням наявних матеріалів клопотання, приходить до висновку, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними в рамках кримінального провадження доказами в їх сукупності, а саме: витягом з кримінального провадження №12023170530000268; протоколом огляду місця події від 16.04.2023; протоколом допиту (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_8 від 17.04.2023; протоколом обшуку від 17.04.2023; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.04.2023 та відповідними довідками до них; протоколами про перегляд відеозапису від 17.04.2023.
Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором та слідчим обставина, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме така як те, що підозрюваний, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого, з метою зміни останнім своїх показів, в судовому засіданні належним чином доведено з посиланням на наявні матеріали клопотання, оскільки досудове розслідування не завершено та є необхідність в проведенні ряду слідчих дій.
Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому, прокурором та слідчим при розгляді клопотання, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, який полягає в тому, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, дані твердження є лише припущеннями прокурора та слідчого, які не підтверджено жодними доказами.
Так, в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Бессієв проти Молдови» (§ 59) зазначено, що «небезпека того, що обвинувачений буде чинити перешкоди належному проведенню судового процесу, не може оцінюватися абстрактно, а повинна бути підкріплюватися фактичними доказами».
Отже слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні немає, підозрюється у вчиненні злочину, який вчинено за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та який згідно з класифікацією злочинів залежно від ступеня тяжкості відносяться до категорії особливо тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.
Будь-яких інших характеризуючих матеріалів слідчому судді не надано.
Захисником підозрюваного в судовому засіданні надано заяви від батьків підозрюваного ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в яких вони зазначають, що їм потрібна допомога, та вважають, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом для ОСОБА_5 , тому просять застосувати домашній арешт. Не заперечують, щоб він перебував під час домашнього арешту вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначили, що будуть допомагати сину під час домашнього арешту разом з онуками. Також надано заяви від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які письмово підтверджують, що погоджуються матеріально допомагати ОСОБА_5 під час домашнього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'яти років.
ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, тобто до останнього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому оцінюючи в сукупності надані докази, доводи прокурора та слідчого, на обґрунтування клопотання, сторони захисту, приходжу до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні та наявність якого встановлено слідчим суддею, а тому підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурор довів обставину передбачену п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, то слідчий суддя вважає, що в даному випадку, щодо підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід як домашній арешт, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявність ризику того, що він може вчиняти вплив на потерплого, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці. При цьому враховуючи те, що доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , зобов'язались утримувати підозрюваного, вважаю за необхідне зобов'язати останнього не залишати своє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім викликів слідчого, прокурора, суду.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 198, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
В задоволені клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньо освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 17.06.2023.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.
Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали слідчого судді покласти на ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області негайно поставити ОСОБА_5 на облік і повідомити про це слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП України у Полтавській області ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та оголошено 21.04.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1