Провадження № 3/537/464/2023
Справа № 537/511/23
14.04.2023 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Фадєєва Світлана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з БПП у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно повідомлення з Державної фіскальної служби від 13.02.2023 відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
24.01.2023 о 09 год. 15 хв. в м. Кременчуці по вул. Небесної Сотні, 6/20 ОСОБА_1 керував автомобілем «Москвич М-412», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, при цьому повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов на адресу суду 09.02.2023. ОСОБА_1 направлялися судові повістки про його виклик у судові засідання на 24.02.2023 та 20.03.2023 за адресою, зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , проте останній у судові засідання не з'явився, поштові повідомлення про вручення ОСОБА_1 судових повістко повернулися на адресу суду після відкладення розгляду справи.
14.04.2023 ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч.5 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Згідно статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом.
З огляду на те, що ОСОБА_1 достовірно знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який розглядається судом, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, де вказані його пояснення та стоїть його підпис, не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання з поважних причин, не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, суд оцінює таку процесуальну поведінку як зловживання своїм правом, направлене на умисне,
безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд позбавлений права у разі ухилення від явки до суду на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 2.1 а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії; право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Диспозиція норми ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).
З довідки інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Галайди О. від 26.01.2023 вбачається, що ОСОБА_1 протягом року вчинив адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП, а саме 27.03.2022 відносно нього була винесена постанова серії БАА № 489425 за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн; 15.10.2022 винесена постанова серії ЕАР № 6029048 за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн.
З вищевказаної довідки також вбачається, що по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 385865; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; поясненнями ОСОБА_1 на відеозаписі, де останній не заперечує факту керування автомобілем та не заперечує, що не отримував посвідчення водія у встановленому законом порядку, довідкою від 26.01.2023 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Беручи до уваги подію та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи та докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статі Кодексу України про адміністративне правопорушення, за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він не мав такого права на момент вчинення правопорушення та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно довідки БПП в м. Кременчук транспортний засіб «Москвич М-412», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч. 5 ст. 126, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в розмірі 81600 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
Суддя: Світлана Олександрівна Фадєєва
Повний текст постанови складено 19.04.2023