Справа № 367/3520/20
Провадження № 2/367/1139/2023
19 квітня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Валюх В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частини житлового будинку в натурі,-
ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частини житлового будинку в натурі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору дарування, посвідченого 03 вересня 2008 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Бова Т.В., ОСОБА_1 на праві власності належить 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ). Співвласниками інших частин даного житлового будинку також являються відповідачі за позовом в наступних частках: ОСОБА_2 - власник 1/24 частини даного житлового будинку, ОСОБА_3 - власник 1/12 частини даного житлового будинку, ОСОБА_4 - власник 1/24 частини даного житлового будинку, ОСОБА_5 - власник 23/120 частини даного житлового будинку, ОСОБА_6 - власник 23/120 частини даного житлового будинку. В цілому сумарна частка усіх співвласників даного житлового будинку складає одиницю (9/20+1/24+1/12+1/24+23/120+23/120=1).
Позивач зазначає про те, що згідно Договору дарування 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель від 03.09.2008 року у її користування перейшли: приміщення 3-1 (коридор) площею 13,8 кв.м.; приміщення 3-2 (туалет) площею 1,2 кв.м.; приміщення 3-3 (житлова кімната) площею 12,5 кв.м.; приміщення 3-4 (коридор) площею 7,0 кв.м.; приміщення 3-5 (житлова кімната) площею 23,3 кв.м.; приміщення 3-6 (кухня) площею 11,5 кв.м.; приміщення 3-7 (ванна) площею 3,9 кв.м.; козирок, погріб.
Крім того, на горищі даного житлового будинку (над існуючими приміщеннями квартири АДРЕСА_3 ) згідно рішень Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області за № 373/17 від 15 вересня 2009 року та № 188/4 від 17 травня 2011 року «Про дозвіл на облаштування приміщення житлової кімнати» позивачем за власний рахунок було облаштовано приміщення 3-9 (житлова кімната) площею 18,0 кв.м. та приміщення 3-8 (коридор) площею 4,1 кв.м.
Частина будинку з надвірними будівлями та спорудами, якими позивач фактично володіє, знаходяться на земельній ділянці площею 0,0362 га кадастровий номер: 3210800000:01:111:0075 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належить позивачу на праві власності.
Вказує про те, що з часу набуття у власність 9/20 частин будинку, ОСОБА_1 разом зі своєю родиною користується приміщеннями, які перейшли в її володіння та користування за умовами Договору дарування частини житлового будинку від 03 вересня 2008 року та приміщеннями, облаштованими на горищі будинку. Дана частина будинку має окремий вхід, має окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення) та розташована на земельній ділянці, яка також набута позивачем у власність.
Тому, з метою припинення права спільної часткової власності між позивачем та іншими співвласниками будинку, ОСОБА_1 звертається до суду з позовом про виділ в натурі 9/20 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в окремий об'єкт нерухомості.
При цьому, позивач вважає, що питання про виділ її частки будинку в натурі має бути вирішене з урахуванням змісту правовстановлюючих документів щодо переліку приміщень, які перебувають у її власності та у фактичному користуванні.
В подальшому, позивач подала до суду уточнюючу позовну заяву, згідно якої зазначає про те, що за висновками судової будівельно-технічної експертизи від 08 грудня 2020 року експертом встановлено, що виділ 9/20 ідеальної частки будинку АДРЕСА_1 , в складі приміщень квартири АДРЕСА_3 , а саме: 3-1 площею 13,8 кв.м.; 3-2 площею 1,2 кв.м.; 3-3 площею 12,5 кв.м.; 3-4 площею 7,0 кв.м., 3-5 площею 23,3 кв.м.; 3-6 площею 11,5 кв.м.; 3-7 площею 3,9 кв.м.; 3-8 площею 4,1 кв.м.; 3-9 площею 18,0 кв.м., козирок, погріб та гараж літ «В» з технічної точки зору можливий.
З урахуванням викладеного, просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі в окреме будинковолодіння 9/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у складі наступних приміщень, господарських будівель та споруд: приміщення 3-1 (коридор) площею 13,8 кв.м.; приміщення 3-2 (туалет) площею 1,2 кв.м.; приміщення 3-3 (житлова кімната) площею 12,5 кв.м.; приміщення 3-4 (коридор) площею 7,0 кв.м.; приміщення 3-5 (житлова кімната) площею 23,3 кв.м.; приміщення 3-6 (кухня) площею 11,5 кв.м.; приміщення 3-7 (ванна) площею 3,9 кв.м.; приміщення 3-8 (коридор) площею 4,1 кв.м.; приміщення 3-9 (житлова кімната) площею 18,0 кв.м., козирок, погріб та гараж літ. «В», визнавши за позивачем право власності на даний об'єкт нерухомості. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на виділені 9/20 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
В судове засідання позивач не з'явилась. Представник позивача - адвокат Чайка І.В. подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання відповідачі не з'явились, про час, місце та дату судового засідання повідомлялися належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
У зв'язку з чим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
На підставі договору дарування, посвідченого 03 вересня 2008 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Бова Т.В. ОСОБА_1 на праві власності належить 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ). Викладені обставини підтверджуються: Договором дарування 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, посвідченим 03.09.2008 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бова Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1-1994; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.11.2008 року; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.01.2020 року.
Співвласниками інших частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ), є: ОСОБА_2 - власник 1/24 частини даного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Пласконь А.Ю. 09 вересня 2019 року, серія та номер 3-1163; ОСОБА_3 - власник 1/12 частини даного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Пласконь А.Ю. 09 вересня 2019 року, серія та номер 3-1165; ОСОБА_4 - власник 1/24 частини даного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Пласконь А.Ю. 09 вересня 2019 року, серія та номер 3-1161; ОСОБА_5 - власник 23/120 частини даного житлового будинку на підставі Договору дарування, посвідченого 05.11.2010 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бова Т.В., серія та номер 1-2051; ОСОБА_6 - власник 23/120 частини даного житлового будинку на підставі Договору дарування, посвідченого 05.11.2010 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бова Т.В., серія та номер 1-2051.
В цілому сумарна частка усіх співвласників даного житлового будинку складає одиницю (9/20+1/24+1/12+1/24+23/120+23/120=1).
Викладені обставини підтверджуються: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.01.2020 року.
Згідно Договору дарування 9/20 частин вказаного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель від 03.09.2008 року, у користування ОСОБА_1 перейшли: приміщення 3-1 (коридор) площею 13,8 кв.м.; приміщення 3-2 (туалет) площею 1,2 кв.м.; приміщення 3-3 (житлова кімната) площею 12,5 кв.м.; приміщення 3-4 (коридор) площею 7,0 кв.м.; приміщення 3-5 (житлова кімната) площею 23,3 кв.м.; приміщення 3-6 (кухня) площею 11,5 кв.м.; приміщення 3-7 (ванна) площею 3,9 кв.м.; козирок, погріб.
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За положеннями п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» 37 від 04 жовтня 1991 року у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна має враховуватись правова природа такої власності, адже співвласникам належать ідеальні частки у праві власності на спільне майно, які є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Поняття реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму.
Оскільки, після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України, право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08 грудня 2020 року експертом встановлено, що виділ 9/20 ідеальної частки будинку АДРЕСА_1 , в складі приміщень квартири АДРЕСА_3 , а саме: 3-1 площею 13,8 кв.м.; 3-2 площею 1,2 кв.м.; 3-3 площею 12,5 кв.м.; 3-4 площею 7,0 кв.м., 3-5 площею 23,3 кв.м.; 3-6 площею 11,5 кв.м.; 3-7 площею 3,9 кв.м.; 3-8 площею 4,1 кв.м.; 3-9 площею 18,0 кв.м., козирок, погріб та гараж літ «В» з технічної точки зору можливий.
Виділ частки з майна припиняє право спільної часткової власності лише для особи, яка отримала в натурі свою частку. Отже, поділом є вихід з кола співвласників всіх суб'єктів права, а виділом - лише одного співвласника зі складу більше двох співвласників.
Відповідно до ч. 4 ст.357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Так, згідно рішень Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області за № 373/17 від 15 вересня 2009 року та № 188/4 від 17 травня 2011 року «Про дозвіл на облаштування приміщення житлової кімнати» ОСОБА_1 на горищі даного житлового будинку (над існуючими приміщеннями квартири АДРЕСА_3 ) за власний рахунок було облаштовано приміщення 3-9 (житлова кімната) площею 18,0 кв.м. та приміщення 3-8 (коридор) площею 4,1 кв.м.
Викладені вище обставини підтверджуються: рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області за № 373/17 від 15.09.2009 року; рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області за № 188/4 від 17.05.2011 року та технічним паспортом на житловий будинок.
Частина будинку з надвірними будівлями та спорудами, якими ОСОБА_1 фактично володіє, знаходяться на земельній ділянці площею 0,0362 га кадастровий номер: 3210800000:01:111:0075 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.
Викладені обставини підтверджуються Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 359072 від 15.02.2011 року.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частини житлового будинку в натурі є обґрунтованими, обставини, на які посилається позивач підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі ст.ст.15,16,114, 355-358,364,367 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263-268 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частини житлового будинку в натурі,- задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі, в окреме будинковолодіння, 9/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у складі наступних приміщень, господарських будівель та споруд:
приміщення 3-1 (коридор) площею 13,8 кв.м.; приміщення 3-2 (туалет) площею 1,2 кв.м.; приміщення 3-3 (житлова кімната) площею 12,5 кв.м.; приміщення 3-4 (коридор) площею 7,0 кв.м.; приміщення 3-5 (житлова кімната) площею 23,3 кв.м.; приміщення 3-6 (кухня) площею 11,5 кв.м.; приміщення 3-7 (ванна) площею 3,9 кв.м.; приміщення 3-8 (коридор) площею 4,1 кв.м.; приміщення 3-9 (житлова кімната) площею 18,0 кв.м., козирок, погріб та гараж літ. «В», визнавши за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на даний об'єкт нерухомості.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на виділені 9/20 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.В. Мерзлий