гСправа № 358/340/23 Провадження № 2/358/402/23
11 квітня 2023 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області про визнання права власності на кватиру в порядку набувальної давності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право особистої приватної власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,90 кв. м., житловою площею 12,40 кв. м., допоміжною площею 21,50 кв.м., оціночна вартість якої становить 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривні 00 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 1996 році він влаштувався на роботу в колгосп ім. Ілліча в с. Іванівка Богуславського району Київської області, на підставі чого йому було надано житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що він вселився в квартиру на законних підставах та проживає там понад 25 років він звернувся до Іванівського старостинського округу №5 Миронівської міської ради Київської області з проханням оформити передачу вищевказаної квартири у його приватну власність, однак, у відповідь йому було видано довідку від 15.03. 2023 №12/05-24/, в якій в задоволенні його прохання було відмовлено, посилаючись на внесені зміни до підпункту «10» пункту «б», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких орган місцевого самоврядування позбавлений можливості визнавати право власності на об'єкти нерухомого майна (житлові будинки, квартири, тощо), йому було рекомендовано звернутись до суду з метою визнання за ним права власності на вищевказану квартиру.
Також позивач вказує, що з моменту заселення він постійно проживає у вказаній квартирі, господарює там, а проведення капітальних та поточних ремонтів здійснюється виключно за його особисті кошти. Понад 20 років він відкрито й безперешкодно користується житлом, вчасно сплачує комунальні платежі та залишається єдиними добросовісними володільцем та користувачем вказаної квартири, що підтверджується довідкою, виданою Іванівським старостинським округом №5 Миронівської міської ради від 15.03.2023 №12-05-24/86, що є підставою для визнання за ним права особистої приватної власності на цю квартиру.
Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивач просить задовольнити його вимоги.
Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач виконавчий комітет Миронівської міської ради Київської області свого представника в судове засідання не направи, однак надіслав до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач ОСОБА_1 з 1996 року по теперішній час фактично проживає та продовжує володіти і користуватися квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 33,90 кв. м., житловою площею 12,40 кв. м., допоміжною площею 21,50 кв.м.
Так, довідкою старости Іванівського старостинського округу №5 Миронівської міської ради Київської області за № 12/05-24/86 від 15.03.2023 підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 з 2001 року проживає в квартирі АДРЕСА_1 , відкрито та безперешкодно користується квартирою, проводив в ній поточні ремонти, та здійснював догляд за даною квартирою.
Згідно довідки № 12/05-24/70 від 09.03.2023 виданої Іванівським старостинським округом №5 Миронівської міської ради Обухівського району Київської області вбачається, що право власності на квартиру по АДРЕСА_2 за іншими особами не визнавалося та відповідно не було оформлено.
Згідно даних технічного паспорта на квартиру у будинку квартирного типу, що виготовлений ТОВ «Проект-монтаж-буд» 01 лютого 2023 року, квартира АДРЕСА_1 має такі технічні характеристики: загальна площа - 33,90 кв.м., житлова площа - 12,40 кв.м., допоміжна площа 21,50 кв.м.
Згідно Звіту про оцінку нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , оціночна вартість однокімнатної квартири становить - 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп.
Судом також встановлено та підтверджено фотокопіями книги погосподарського обліку, що позивач і по теперішній час продовжує проживати в квартирі АДРЕСА_1 . Відкрито, не приховуючи факту знаходження майна у її володінні, добросовісно та безперервно (більше двадцяти років) володіє та користується квартирою, підтримує її у належному стані, постійно проводить поточні та капітальний ремонти, оплачує відповідні комунальні послуги.
У встановленому порядку прав власності на квартиру, у якій мешкає позивач, ніхто не оформив.
Володіння позивачем зазначеною квартирою не суперечило та не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб.
Задовольняючи вимоги позивача суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивач надав суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 20 років, отже визнання права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 537 гривень 00 коп.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 206, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,90 кв.м., житловою площею 12,40 кв. м, допоміжною площею 21,50 кв.м., оціночна вартість якої становить 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривні 00 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 15 березня 2023 року згідно квитанції № 63 на р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, в ТВБВ 10026/0638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», що становить 537 (п'ятсот тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов