Справа № 285/1113/23
провадження № 3/0285/1099/23
20 квітня 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши матеріали справи, яка надійшла
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України,
яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1
не працює,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Ясінська, 14.02.2023 о 10 год. 45 хв., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виражаючись на його адресу нецензурною лайкою, ображаючи його та погрожуючи.
В судове засідання ОСОБА_3 не прибула, належної зацікавленості у розгляді справи не виявила. ЇЇ неявка в судове засідання, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, і не надання суду будь-яких доказів на спростування своєї вини у вчиненні правопорушення, є її свідомим волевиявленням.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Одним із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян.
Відповідно до диспозиції ст.173-2 КУпАП, насильство в сім'ї - це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Інші дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_3 ,у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення від 14.02.2023, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №738352;
рапортом інспектора-чергового Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Парійчука С.Д. про отримання заяви про вчинення домашнього насильства;
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
поясненнями ОСОБА_2 , в яких він підтвердив обставини, викладені в протоколі.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують її відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_3 , яка належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні не надала, вину визнала (згідно матеріалів справи); всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, - що буде необхідним для її виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження насильства або настання більш тяжких наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин