Постанова від 30.03.2023 по справі 285/680/23

Справа № 285/680/23

2-а/296/41/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретар судового засідання Пасічник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови і просить скасувати постанову поліцейського СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НПУ в Житомирській області лейтенанта поліції Сидорчука В.М. від 14.01.2023 року серії БАД № 101775 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.01.2023 року близько 01:20 год у м. Звягель Житомирської області по вул. Чехова у позивача виник конфлікт з працівником поліції інспектором СРПП Новоград-Волинського РВ УМВС України в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який під'їхав на службовому автомобілі у той час як позивач знаходився в салоні свого авто разом зі своїм товаришем будучи припаркованим на узбіччі по вулиці Чехова, який, постукавши у вікно авто, почав відразу звинувачувати у порушенні комендантської години та повідомив, що буде накладено штраф, після чого, ознайомившись з документами, пішов до службового авто. У подальшому, коли позивач перебував на подвір'ї, працівник поліції запросив позивача до службового авто та повідомив, що якщо позивач хоче отримати копію постанови про накладення штрафу, то позивачу необхідно розписатись за отримання копії постанови, після чого позивачу була вручена копія постанови серії БАД №101775 від 14.01.2023 року, за змістом якої на позивача накладено адміністративне стягнення за те, що позивач нібито керував автомобілем Форд Скорпіо та був не пристебнутий паском безпеки, не надав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не надав реєстраційні документи.

Зазначає, що почав заперечувати причетність до правопорушення та попросив інспектора надати докази правопорушення, зокрема керування авто з непристебнутим паском безпеки, враховуючи, що взагалі не керував автомобілем, тому повідомив працівника поліції, що у даному випадку потребує допомоги адвоката для захисту свої інтересів.

При цьому інспектор відразу почав вимагати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та на будь-які заперечення з приводу некерування позивачем авто не реагував і почав складати інші матеріали про притягнення позивача за керування нібито автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

Постанову серії БАД №101775 від 14.01.2023 по справі про адміністративне правопорушення вважає незаконною та необгрунтованою, оскільки поліцейський ОСОБА_2 невірно трактував ситуацію та не врахував надані позивачем документи, зокрема техпаспорт на авто серії НОМЕР_1 та поліс обов'язкового страхування №АР/ 3756203 від 10.06.2022 року на автомобіль, у якому позивач знаходився, не спростував наведені позивачем обставини перебування в автомобілі з товаришем з метою спілкування та відсутність до цього будь-якого руху за кермом автомобіля, а тим паче з непристебнутим паском безпеки, тому справа відносно позивача інспектором розглянута на надуманих доказах та є протиправною, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню а справа закриттю.

Крім того, зазначає, що з будь-яким відеозаписом боді камери працівник поліції, який виносив постанову, позивача не ознайомлював, як і з будь-якими доказами нібито вчинення позивачем правопорушення.

Вважає, що складання постанови інспектором було умисно здійснено для створення удаваних доказів керування позивачем авто для подальшої перевірки та вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, тому постанова є ніщо іншим як сфабрикованим доказом керування позивачем авто для подальшого використання як доказу у іншій справі.

Враховуючи вищевикладене позивач просить позов задовольнити.

30.01.2023 ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови передано за підсудністю(а.с.14).

06.02.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.19).

07.02.2023 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.20).

24.02.2023 року представник відповідача подав відзив на адміністративний позов (а.с.24-28).

Зазначає, що ОСОБА_3 14.01.2023 близько 01 год 20 хв у м.Звягель по вул.Чехова керував транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки та на вимогу не пред'явив реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив ПДР України.

У зв'язку з порушенням вищевказаних норм поліцейським СРПП Новоград- Волинського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Сидорчуком В.М. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Факт керування водієм транспортним засобом та порушення останнім ПДР України підтверджується відеозаписами з портативного реєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників поліції.

Враховуючи, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було.

Що стосується твердження позивача з приводу позбавлення його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268. КУпАП, зазначає, що

чинними положеннями законодавства закріплено право позивача саме користуватися юридичною допомогою адвоката, а не обов'язок працівника поліції забезпечити позивача юридичною допомогою.

Доводи позивача стосовно ненадання інспектором поліції можливості користуватись правами, передбаченими ст.268 КУпАП, є безпідставними, оскільки у ході розгляду справи відповідачем роз'яснено позивачу про наявність права, однак, останнім відповідних клопотань, у тому числі про надання юридичної допомоги, не заявлялось.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок у даному випадку патрульного поліцейського забезпечувати правопорушнику на місці розгляду адміністративної справи правовою допомогою шляхом надання йому фахівця в області права. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, яким позивач скористався.

Отже аналіз матеріалів справи свідчить про дотримання працівниками поліції порядку прийняття постанови з роз'ясненням суті скоєного адміністративного правопорушення, наданням (роз'ясненням) позивачу його прав, можливості подання заперечень (клопотань), залучення спеціаліста в галузі права (адвоката).

У випадку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України.

Разом з тим, хоч КАС України і покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача, однак, це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене вважає, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача, у порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи, тому позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.35).

Представник Головного управління Національної поліції у Житомирській області у судове засідання не з'явився, згідно поданого відзиву на позовну заяву просить розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову (а.с.24-28).

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті,оглянувши відеозапис, наданий представником відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля марки FORD SCORPIO, реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_4 (а.с.7-8).

14.01.2023 року інспектором СРПП Новоград-Волинського РВПГУПП в Житомирській області капітаном поліції Сидорчуком М.В. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №101775 у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за те, що позивач 14.01.2023 о 01 год 36 хв в м.Звягель по вулиці Чехова керував транспортним засобом автомобілем марки FORD SCORPIO, реєстраційний номер НОМЕР_3 не пристебнутийременем безпеки, не пред'явив поліс обов'язкового страхування та реєстраційні документи (а.с.9).

На підтвердження правомірності дій та постанови представник відповідача до відзиву на позовну заяву додав диск з відеозаписом (а.с.30).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті133,частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 року у справі №127/19283/17.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим як вбачається з відеозапису позивач не пред'явив реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а зазначено, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови.

Натомість відеозапис, наданий суду відповідачем, містить саме відомості про вчинення позивачем правопорушення.

З урахуванням зазначеного відповідачем обґрунтовано та законно прийнято рішення про порушення правил дорожнього руху та винуватість особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД №101775 відносно ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Відповідач:

Головне управління Національної поліції у Житомирській області,

м.Житомир, вул. Старий Бульвар, буд.5/37

Суддя Н.М. Анциборенко

Попередній документ
110371605
Наступний документ
110371607
Інформація про рішення:
№ рішення: 110371606
№ справи: 285/680/23
Дата рішення: 30.03.2023
Дата публікації: 24.04.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (01.02.2023)
Дата надходження: 27.01.2023
Предмет позову: скасування постанови
Розклад засідань:
30.03.2023 10:00 Корольовський районний суд м. Житомира