Справа № 756/7776/22 Головуючий у суді І інстанції Жук М.В.
Провадження № 22-ц/824/4944/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
11 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відмову від позову по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мельничук І.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прізвище якої зазначено у свідоцтві про шлюб як ОСОБА_1 , зареєстрований 9 липня 2019 року Чернігівським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області, актовий запис № 898 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору та 1 000 грн витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач в особі представника - адвоката Паламарчука М.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Після відкриття апеляційного провадження у справі до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову, визнання нечинним рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в зв'язку з примиренням із відповідачем.
Дослідивши обставини справи та заслухавши думку представників сторін в судовому засіданні, які проти задоволення заяви про відмову від позову не заперечували, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Частиною другою статті 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами першою - третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
У пункті 4 частини першої статті 255 ЦПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга статті 256 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується позицією представника позивача, що на даний час ОСОБА_1 примирилася з ОСОБА_2 у зв'язку із спільним рішенням зберегти шлюб.
Заява ОСОБА_1 про відмову від позову підписана особисто позивачем, подана до суду апеляційної інстанції її представником - адвокатом Мельничук І.В., відповідає вимогам статті 206 ЦПК України і підстав для неприйняття відмови позивача від позову не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приймає відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у зв'язку з чим визнає нечинним рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі № 756/7776/22.
Крім того, колегія суддів роз'яснює, що з моменту постановлення ухвали судом апеляційної інстанції визнане нечинним судове рішення суду першої інстанції втрачає законну силу.
Відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічні положення закріплені в частині четвертій статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює підстави та порядок повернення судового збору.
Оскільки за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідач сплатив 1 488,60 грн судового збору, то з державного бюджету на його користь підлягає поверненню 50 % сплачених коштів, що становить 744,30 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 368, 373, 374, 381 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Визнати нечинним рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Закрити провадження у справі № 756/7776/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок) судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією акціонерного товариства «Таскомбанк» ID: 4531-7107-4998-0273 від 4 січня 2023 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: М.В. Мережко
С.І. Савченко