20 квітня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 712/13291/16
Провадження № 22-ц/821/466/23
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Нерушак Л.В., Новікова О.М.
за участю секретаря: Мунтян К.С.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
відповідачі: Черкаська міська рада, Виконавчий комітет Черкаської міської ради, Департамент архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 , ОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 (постановлену під головуванням судді Троян Т.Є. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси, повний текст ухвали складено 20 лютого 2023 року) у цивільній справі за заявою ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.10.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників,-
28 листопада 2016 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року, яке залишене без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005 року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників - відмовлено.
06 грудня 2022 року заявник ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.10.2017 року.
Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2017 року їй відмовлено в задоволенні позовних вимог. Дане рішення повинно бути скасовано, оскільки наразі продовжується розгляд справи за № 712/957/14, на яку є посилання в рішенні від 10.10.2017 року.
26 січня 2023 року заявники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали до суду доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими та виключними обставинами, в якій просили скасувати рішення суду від 10.10.2017 та продовжити розгляд справи, посилаючись на те, що 21 січня 2023 року отримали відповідь з Держгеокадастру від 04.04.2023, якою відмовлено в отриманні технічної документації домоволодіння по АДРЕСА_1 , з 31.12.2015, що суперечить даним земельно-судовій експертизі від 25.03.20215 - 1425 м2
Вказує, що у відзиві відповідачів від 29.09.2022 року мова йде про переоцінку доказів, але заявники наполягають на фальшуванні доказів, а саме акту погодження меж від 06.09.2004.
Заявники посилаються на те, що Держгеокадастр не є розпорядником земельних ділянок, тільки органи місцевого самоврядування можуть розпоряджатися земельними ділянками .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.10.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників -відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована тим, що заявниками не доведено, що обставини, на які вони посилаються, як на підставу для перегляду рішення суду від 10.10.2017 є нововиявленими, оскільки фактично зміст заяви зводиться до переоцінки доказів та непогодженням з винесеним рішенням, а тому такі обставини не можуть бути підставами для перегляду рішення суду.
Суд зазначив, що заявники не зазначають, які обставини перешкоджали їм надати суду висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2015 року № 1667/14-23, 232/15-2 та витребувати технічну документацію відповідача ОСОБА_6 від 14.03.2014 року, а також, яким чином вказані документи впливають на обставини, які вже були встановлені судом.
Суд погодився з доводами відповідачів, що заявники фактично ставлять питання про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також витребування та долучення нових доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що вже були встановлені судами попередніх інстанцій, у зв'язку із чим дійшов висновку , що вказана заява задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі, поданій 28 лютого 2023 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність, необгрунтованість ухвали суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 року скасувати та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судді Троян Т.Є. тричі було заявлено відвід, який не було задоволено.
Вказують, що нововиявленими та виключними обставинами є: технічна документація ОСОБА_6 від 13.04.2014 згідно довідки Держгеокадастру, на яку посилається 21.09.2021 та проти якої заперечували ОСОБА_6 та його представник;
Експертиза від 25.03.2015, копію якої отримано 17.06.2022.
Виключними обставинами є порушення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/97 від 06.07.1999, № 7-рп/2009 від 16.04.2009 та № 6-зп від 25.11.1997.
Крім того, суду були надані всі докази для дослідження, т. 1, 2, 3 досліджувались, але судом не встановлювалась суть справи, оскільки вони просять повернути у власність 28 (26 м2 ) та самозахват 117 м2 , які наділялись для їх домоволодіння , введеного в експлуатацію в 1959 році.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана ОСОБА_7 , ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»).
Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України.
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не лише усунення судових помилок, а й перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо вже після ухвалення судового рішення.
Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
у цивільних справах регулюється главою 3 розділу 5 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Першим критерієм, який вказує на можливість перегляду за нововиявленими обставинами, є те, що рішення, яке підлягає перегляду, має обов'язково набрати законної сили.
Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані,
що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 послалися на те, що після набрання цим рішенням законної сили, їм стало відомо про висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2015 року № 166/14-23, 232/15-2, в якій вказано, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 становить 1424,6 м2 , а тому не відповідає розміру, зазначеному у рішенні Черкаської міської ради № 695 та іншої технічної документації відповідача ОСОБА_6 від 14.03.2014.
Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом як нововиявлені, оскільки , як вірно зазначено судом першої інстанції, заявниками не доведено, що обставини , на які вони посилаються, як на підставу для перегляду рішення суду від 10.10.2017 є нововиявленими, оскільки зміст заяви фактично зводиться до переоцінки доказів та непогодженням з винесеним рішенням, крім того, заявниками не зазначено, які обставини перешкоджали їм надати суду висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2015 №1667/14-23, 232/15-2 та витребувати технічну документацію відповідача ОСОБА_6 від 14.03.2014.
Судом встановлено, що обставини, на які посилаються заявники, не є нововиявленими, а посилання на висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2015 №1667/14-23, 232/15-2 та технічну документацію відповідача ОСОБА_6 від 14.03.2014 є по суті новими доказами та не підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Крім того, посилання заявників у доповненні від 26.01.2023 до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами на відповідь від 21.01.2023 від Держгеокадастру, вказані обставини також не можуть бути визнані судом як нововиявлені, оскільки відповідь Держгеокадастру від 21.01.2023, була отримана ними вже після прийняття рішення у даній справі, не була предметом розгляду суду при ухваленні судового рішення, а тому не є нововиявленою обставиною, а являється новим доказом.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» дано роз'яснення про те, що судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) , відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) , були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги, що виключними обставинами є порушення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/97 від 06.07.1999, № 7-рп/2009 від 16.04.2009 та № 6-зп від 25.11.1997, також є необгрунтованими, оскільки вказані виключні обставини не були зазначені, ні в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами від 06.12.2022, ні в доповненні до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.01.2023, тому не були предметом розгляду в суді першої інстанції під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та не підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Посилання апелянта на те, що судді Троян Т.Є. тричі було заявлено відвід, не приймаються судом апеляційної інстанції.
У частині першій статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_7 неодноразово заявляла відводи судді Троян Т.Є.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2023 ОСОБА_7 подала до суду заяву про відвід судді Троян Т.Є., яку мотивувала тим, що наявні обставини, що викликають сумнів у об'єктивності та упередженості судді, недовірою до судді, її зацікавленості та порушенням законів та рішень КСУ.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2023 року визнано заявлений ОСОБА_7 відвід судді Троян Т.Є. необгрунтованим та передано заяву про відвід у даній цивільній справі на автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Троян Т.Є. у справі за заявою ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2017 по справі позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників- відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про відвід , суд першої інстанції виходив із того, що заявник фактично не погоджується з процесуальними рішеннями суду. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу. Крім того, заявником не наведено підстав для відводу, перелічених в законі, і не наведено обгрунтованих мотивів, які дають підстави для сумніву в об'єктивності та неупередженості судді
26 січня 2023 року ОСОБА_7 подала до суду заяву № 2 про відвід судді Троян Т.Є. згідно ч. 1 п. 2,3 ст. 36, ч. 3 абзац 2 ст. 40 ЦПК України, яку мотивувала тим, що наявні обставини, що викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості судді, недовірою до судді, її зацікавленістю та порушенням законів та рішень КСУ.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 січня 2023 року визнано заявлений ОСОБА_7 відвід судді Троян Т.Є. необгрунтованим та передано заяву про відвід у даній цивільній справі на автоматизований розподіл судової справи між суддями.
30 січня 2023 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси в задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Троян Т.Є. - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про відвід судді, суд першої інстанції виходив із того, що в заявленому відводі заявником ОСОБА_7 не наведено підстав для відводу, перелічених в законі і не наведено мотивів, які дають підстави для сумніву у об'єктивності та неупередженості судді.
16 лютого 2023 року в судовому засіданні ОСОБА_7 заявила відвід судді Троян Т.Є., мотивуючи тим, що наявні обставини, що викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості судді, недовірою до судді, її зацікавленістю та порушення законів та рішень КСУ, оскільки при розгляді справи суддею не завірені надані сторонами копії документів та не досліджено їх належним чином.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 в задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Троян Т.Є. відмовлено, з тих підстав, що ОСОБА_7 не зазначила жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, а лише вказує на незгоду із процесуальними рішеннями судді.
Аналізуючи наведені обставини та ухвали суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість заяв ОСОБА_7 про відвід судді Троян Т.Є., які вирішені ухвалами від 19 січня 2023, 30 січня 2023 та 16 лютого 2023.
Доводи апеляційної скарги та обставини, які ОСОБА_7 заявила під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду судом першої інстанції, не містять переконливих фактів, які б викликали реальні чи потенційні побоювання щодо об'єктивності та упередженості судді Троян Т.Є. під час розгляду заяви та підстав для скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 року.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постановлена у справі ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, прийнявши до уваги, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування судового рішення немає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_7 , ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів м.Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_6 про скасування рішення міськради від 05.07.2005року № 8-325 та визнання недійсним державного акту від 31.10.2005 року, виданого ОСОБА_6 внаслідок помилки, обману, порушення прав інших власників - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.В. Нерушак
О.М. Новіков
/повний текст постанови суду виготовлений 21 квітня 2023 року/