Київський апеляційний суд
Провадження № 11-кп/824/1094/2023 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 755/18475/21 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія справи: ст. 459 КПК України
09 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року, якою ОСОБА_7 замінено несплачену суму штрафу за вироком цього ж суду від 09 листопада 2021 року покаранням у виді громадських робіт.
Ухвала мотивована тим, що наведені ОСОБА_7 у своїй заяві обставини не є нововиявленими у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України, на яку посилається заявник.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_6 просить дане рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на громадські роботи.
Обґрунтовуючи такі вимоги апеляційної скарги, захисник зазначає про те, що оскаржувана ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року мотивована лише тим фактом, що ОСОБА_7 сплатив штраф після постановлення судом 17 серпня 2022 року ухвали про заміну цього штрафу на громадські роботи. При цьому суд проігнорував, не дослідив та не надав оцінки сукупності інших даних, які були повідомлені засудженим, та не з'ясував, в силу яких обставин виникла ситуація, за якої ОСОБА_7 двічі притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення одного кримінального правопорушення.
Апелянт звертає увагу на те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, без виклику обвинуваченого. З вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, яким ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, слідує, що засудженому не роз'яснено його прав та обов'язків, порядок і умови виконання призначеного покарання. Так само, матеріали двох особових справ щодо ОСОБА_7 № 33/22 та № 89/2022, які відкриті Дніпровським районним відділом з питань пробації, не містять інформації про роз'яснення засудженому порядку та умов виконання призначеного покарання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року задоволено подання Дніпровського районного відділу з питань пробації та засудженому ОСОБА_7 замінено несплачений за указаним вище вироком штраф покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин. Однак, станом на час ухвалення цього судового рішення суду не були відомі наступні обставини:
- не здійснення належного виклику засудженого для участі в судовому розгляді подання органу пробації, оскільки смс-повістка надіслана на номер мобільного телефону, яким ОСОБА_7 ніколи не користувався. Наведене перешкодило можливості ОСОБА_7 прибути в судове засідання та пояснити про поважні причини несплати штрафу станом на 17 серпня 2022 року, які полягали у тому, що: для того, щоб сплатити штраф в сумі 17000,00 гривень він вимушений був заробити грошові кошти, для чого поїхав в Київську область, однак тривалий час не мав можливості звідти повернутися через введення воєнного стану в Україні та окупації населеного пункту, де він знаходився; йому не були роз'яснені умови та порядок виконання призначеного покарання та сплати штрафу; орган пробації не здійснював його викликів; службові особи Дніпровського районного відділу з питань пробації умисно приховали від нього факт направлення подання до суду про заміну покарання, а навпаки спонукали його з 29 серпня 2022 року негайно сплатити штраф частинами;
- службові особи Дніпровського районного відділу з питань пробації з дня надходження розпорядження судді Дніпровського районного суду м. Києва про примусове виконання вироку, а саме з 27 липня 2022 року, не вчинили жодних дій для здійснення виклику засудженого і в цей же день направили до суду подання про заміну призначеного покарання. Матеріали особових справ ОСОБА_7 містять формальні виклики, нібито здійснені вже після 27 липня 2022 року, будь-яких доказів того, що вони були направлені та отримані засудженим не має. Направлення органом пробації подання до суду було свідомо приховано від ОСОБА_7 під час його першої явки до органу пробації 29 серпня 2022 року, коли йому інспектор вручив реквізити для сплати штрафу і надав дозвіл сплатити його частинами.
Наведені обставини, що не були відомі суду першої інстанції під час ухвалення судового рішення 17 серпня 2022 року про заміну ОСОБА_7 покарання, самі по собі доводять неправильність постановленої ухвали, оскільки вона призвела до подвійного притягнення засудженого до кримінальної відповідальності до вчинення одного кримінального правопорушення, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України та ч. 1 ст. 19 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 в підтримку доводів і вимог поданої апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_7 , який підтримав свого захисника, прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисту, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувана ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього ж суду від 17 серпня 2022 року про заміну покарання у виді штрафу громадськими роботами, наведеним вище вимогам закону відповідає.
Підстави для перегляду судового рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами регламентовані ст. 459 КПК України.
При цьому приписами ч. 2 ст. 459 КПК України визначено, що нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається з матеріалів провадження, 11 листопада 2022 року ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року.
Цією ухвалою ОСОБА_7 було замінено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 гривень), яке йому призначено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, який він не сплатив, на покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин. Ухвала набрала законної сили 25 серпня 2022 року.
В обґрунтування своєї заяви про перегляд указаного судового рішення ОСОБА_7 навів обставини, що на його думку є нововиявленими, які є аналогічними доводам апеляційної скарги захисника.
А саме ОСОБА_7 зазначав про те, що вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу, був ухвалений за результатами судового розгляду в порядку спрощеного провадження, тобто за його відсутності. Копію вироку він отримав лише наприкінці 2021 року і для того, щоб сплатити покарання у виді штрафу, поїхав на заробітки у Київську область, однак надалі через військову агресію Російської Федерації потрапив в окупацію. В подальшому лише 26 серпня 2022 року ним було отримано повідомлення про виклик до Дніпровського районного відділу з питань пробації. 29 серпня 2022 року, коли він прибув до органу пробації, інспектор роз'яснив йому обов'язок сплатити штраф, видав реквізити рахунку та дозволив сплатити штраф частинами. Того ж дня, 29 серпня 2022 року, він сплатив частину штрафу в сумі 10000,00 гривень та віддав квитанцію інспектору органу пробації. 19 жовтня 2022 року він сплатив решту від суми штрафу - 7000,00 гривень і також надав квитанцію інспектору. При цьому, в ході спілкування з інспектором 29 серпня та 19 жовтня 2022 року йому не було повідомлено про те, що до суду ще 27 липня 2022 року було направлено подання про заміну штрафу на інший вид покарання та про те, що 05 жовтня 2022 року до відділу пробації надійшла ухвала суду про заміну покарання. Внаслідок цього він за одне кримінальне правопорушення поніс два покарання - спочатку у виді штрафу, який сплатив, а в подальшому вимушений був відбувати ще й громадські роботи.
ОСОБА_7 вважав, що зазначені ним в заяві обставини є нововиявленими у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України та підставою для перегляду ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року про заміну йому покарання.
Розглянувши заяву ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року за нововиявленими обставинами, оскільки при розгляді подання Дніпровського районного відділу з питань пробації про заміну покарання було встановлено факт несплати засудженим штрафу, що захистом і не заперечується.
Також суд надав оцінку зазначеним вище доводам стосовно поведінки інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації та з огляду на не здійснення ОСОБА_7 на той час сплати штрафу правильно зазначив про те, що вони не доводять неправильність рішення суду.
Твердження апелянта про те, що суд не повідомив ОСОБА_7 належним чином про час та місце розгляду подання органу пробації означених висновків не спростовують, як і обставин, що були установлені судом при прийнятті рішення 17 серпня 2022 року.
Колегія суддів цілком погоджується із тим, що зазначені в заяві ОСОБА_7 обставини не є нововиявленими у розумінні приписів ч. 2 ст. 459 КПК України, ніяким чином не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішення. Протилежні доводи апеляційної скарги захисника є неспроможними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування рішення суду першої інстанції в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року про заміну покарання, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4