19 квітня 2023 року
м. Рівне
Справа № 2-2189/11
Провадження № 22-ц/4815/384/23
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Вейтас І. В., Шимків С. С.
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
зацікавлена особа - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному
Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),
зацікавлена особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року у складі судді Галінської В. В., постановлену у м. Рівне, відомості про дату складання повного тексту ухвали відсутні,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що вжите ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що виконавче провадження з виконання рішення суду у справі №2-2189/11 від 24 жовтня 2012 року закінчено, заборгованість за рішенням суду сплачена в повному обсязі. На підставі постанови №51587332 від 23 травня 2019 року державним виконавцем було виведено з виконавчого провадження виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в окреме провадження. Інших виконавчих проваджень про виконанню виконавчого листа №2-2189/11 не відкривалось. Просила суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, що вжите щодо неї ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовленою.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями ст.441 ЦПК України, яка передбачає право суду скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника та обґрунтоване тим, що заявницею не надано належних і достовірних доказів виконання судового рішення, у зв'язку з примусовим виконанням якого щодо неї було вжито такий забезпечувальний захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, постановленою із порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує наявність підстав для відмови у задоволенні її заяви та доводить, що постановою державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23.05.2019 року закінчено виконавче провадження 51587332 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2189/11 від 24.10.2012 року про солідарне стягнення із неї, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Ощадний банк України» заборгованості в розмірі 897517,88 грн. на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно із виконавчим документом. Наголошує, що винесення такої постанови державним виконавцем є підставою зняття тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України відповідно до ч. 4 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень. Вважає, що підстави, які слугували причиною застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, перестали існувати. Вказує, що у складі зведеного виконавчого провадження№ 64655123, яке перебуває на виконанні у відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), немає виконавчого провадження № 51587332, в межах якого встановлено щодо неї тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Зауважує, що покликання місцевого суду на невиконання судового рішення у вигляді несплати виконавчого збору як на підставу відмови у задоволенні її заяви є безпідставними, оскільки при постановленні Рівненським міським судом Рівненської області ухвали від 28.12.2018 року, якою її було обмежено у праві виїзду за межі держави на строк до виконання зобов'язань, не вирішувалося питання виконання зобов'язання зі сплати виконавчого збору. Покликається на те, що законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання, що у її випадку відсутнє, адже рішення суду про стягнення боргу є виконаним. Зазначає, що при цьому обмеження її у праві виїзду триває понад чотири роки, попри те, що обмеження виїзду за кордон є одним із найсуворіших забезпечувальних заходів, оскільки пов'язаний із конституційним обмеженням особи у праві вільного пересування та вибір місця проживання. Зазначає також, що в умовах воєнного стану, який триває із 24.02.2022 року і донині, виїзд за кордон може стати необхідним з метою евакуації або виїзду на лікування чи забезпечення власної безпеки життя. З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 на строк до виконання зобов'язань, покладених на неї згідно виконання виконавчого листа №2-2189/11, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 24 жовтня 2012 року.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року вказану ухвалу залишено без змін.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23 травня 2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2189/11, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 24.10.2012 року, про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 897 517,88 грн. закінчене. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.05.2019 року виділено в окреме провадження.
Як встановлено судом, постанова державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 23 травня 2019 року була винесена у зв'язку з надходженням на адресу Відділу заяви стягувача від 05.04.2019 про те, що заборгованість у справі № 2-2189/11 сплачено ОСОБА_2 як солідарним боржником у повному обсязі.
Частиною 2 зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.05.2019 року передбачено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.05.2019 виділено в окреме виконавче провадження.
Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що фактично рішення суду не виконане, оскільки боржником не сплачено виконавчий збір за виконання рішення у справі №2-2189/11. Окрім того наявність на виконанні у відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) зведеного виконавчого провадження, до якого входить також і виконавче провадження про стягнення виконавчого збору, унеможливлює задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що вжите ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року.
Покликання апеляційної скарги на те, що заявницею виконано свої зобов'язання із погашення боргу та виконання рішення суду і що саме на цій підставі закінчене виконавче провадження - у зв'язку з повним виконанням, що дає підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, апеляційним судом оцінюються критично.
Так, матеріали виконавчого провадження свідчать, що безпосередньо ОСОБА_1 не зроблено жодного внеску задля погашення заборгованості згідно виконавчого листа № 2-2189/11, адже заборгованість повністю сплачена ОСОБА_2 , що підтверджується стягувачем в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Виконавчий збір як невід'ємна частина виконавчого провадження не було погашено боржником по виконавчому листу № 2-2189/11, а постанову про стягнення виконавчого збору від 23.05.2019 відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» було виділено в окреме виконавче провадження. Дане виконавче провадження (ВП №59198914) станом на сьогоднішній день перебуває на виконанні у Відділі та обліковується за ОСОБА_1 як невиконане.
Більш того, виконавче провадження про стягнення виконавчого збору (ВП №59198914) входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 64655123 та є одним з п'яти виконавчих проваджень, які обліковуються за ОСОБА_1 як несплачені. У складі зведеного виконавчого провадження № 64655123 є виконавчі провадження щодо стягнення на користь філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» за виконавчим листом № 2-2189/11.
Доводи, викладені заявницею в апеляційній скарзі, про те, що державним виконавцем при розгляді справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, а також, що відпали підстави, які слугували причиною застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, апеляційним судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам та матеріалам справи.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За умовами частини першої ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Тобто, за змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, що примусово виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Усі факти, обставини та докази, шо стосуються підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, були предметом розгляду та дослідження судів першої та апеляційної інстанції: ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року, яка залишена без зміни постановою Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 на строк до виконання зобов'язань, покладених на неї згідно виконання виконавчого листа №2-2189/11, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 24 жовтня 2012 року.
Враховуючи, що після застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон зобов'язання, покладені на неї згідно виконавчих документів, у тому числі і виконавчого листа № 2-2189/11, дотепер залишаються невиконаними, відсутні підстави для скасування такого обмеження.
Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд бере до уваги положення частини 8 ст.441 ЦПК України, яка передбачає, що відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2022 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового
рішення.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2023 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Вейтас І. В.
Шимків С. С.