Справа № 758/2801/23
19 квітня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 з'явилася,
відповідач ОСОБА_2 з'явився,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
позивач звернувся до суд із позовом до відповідача у якому просить стягувати з останнього на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подання позову і до досягнення повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що від шлюбних відносин у сторін народився син, який проживає із матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач від надання матеріальної допомоги на утримання дитини ухиляється та жодної домовленості з цього питання між сторонами не досягнуто, хоч офіційно працевлаштований, тобто отримує стабільний дохід та стан здоров'я у нього задовільний. У відповідності до ст. ст. 180-184 Сімейного кодексу України, просить позов задовольнити.
Відповідачем не подано відзив, який містив би заперечення проти позову.
15 березня 2023 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилам спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просить такий задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні відповідач визнав позов щодо стягнення з нього 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) на користь позивача на утримання сина, який у нього є єдиною дитиною.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбних відносинах, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Суд установив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією повторного свідоцтва про народження, яке міститься у матеріалах справи.
Син проживає із матір'ю. Ця обставина визнана відповідачем, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
У зв'язку із наявністю підстав для стягнення аліментів на утримання дитини, позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 15 (обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання) Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст.180 цього Кодексу кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Окрім цього, відповідно до ст.182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За таких обставин суд враховує те, що добровільність визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; відсутність інших аліментів, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього батьківського обов'язку утримувати сина та його виконання, необхідність гармонійного розвитку дитини при визначенні розміру аліментів.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що у відповідності до ст. ст. 141, 181, 182 Сімейного кодексу України та ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у частці від усіх видів заробітку доходу у розмірі 1/3, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 березня 2023 року (день пред'явлення позову) до досягнення дитиною повноліття.
Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у ст. ст. 181, 182 Сімейного кодексу України та на які вірно посилалась позивачка у позовній заяві.
Суд приймає аргументи позивача, що наведені останнім як на підстави для стягнення аліментів, адже такі стверджуються належними і допустимими доказами та визнані стороною відповідача у суді.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що порушене право позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини підлягає захисту, шляхом задоволення позову повністю.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд прийшов до наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 1073,60 грн судового збору в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1073,60 грн в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 19 квітня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець