Справа № 196/858/22
№ провадження 2/196/127/2023
(заочне)
20 квітня 2023 року смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 12.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №1848694, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор передав ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників. Згідно реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20244,40 грн., з яких: 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 14244,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею. Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, у тому числі і на рахунок первісного кредитора. В зв'язку з чим прохають стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики № 1848694 від 12.03.2021 року в розмірі 20244,40 грн. та судові витрати, що складаються з суми судового збору у розмірі 2481,00 грн.
24.02.2023 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Ухвалою судді від 27.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 27.02.2023, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач не отримав. Поштове відправлення, надіслане відповідачу, повернулося до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Таким чином, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують повністю. Також, в позовній заяві вказали, що не заперечують проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
20 квітня 2023 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Так, судом встановлено, що відповідно до копії договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1848694 від 12.03.2021, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір позики (а.с. 6).
Згідно п. 1, 2 вказаного договору, позикодавець зобов'язався передати позичальнику грошові кошти у сумі 6000,00 грн. строком на 30 днів (дата повернення позики 11.04.2021), із фіксованою процентною ставкою 1,99 % на день. Сторонами узгоджено, що знижена процентна ставка становить 1,99 %, процентна ставка з понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 726,35 %.
Пунктом 3 Договору позики №1848694 від 12.03.2021 визначено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.
Пунктом 5 передбачено, що даний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом підписання накладенням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 між ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 12-13).
Позивач на підтвердження своїх вимог також подав копії додаткової угоди №2 від 28.07.2021 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 14), копію додаткової угоди №5 від 21.09.2021 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 15), акту прийому-передачі реєстру боржників №5 від 21.09.2021 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 16).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №5 від 21.09.2021 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 20244,40 грн., з яких 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 14244,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею (а.с. 17).
Також сума заборгованості підтверджується детальним розрахунком заборгованості (а.с. 18).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримав можливість користуватися позиченими грошовими коштами. Позивач виконав зобов'язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов'язався виконувати їх умови.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, договір позики від 12.03.2021 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, права вимоги за договором позики від 12.03.2021, укладеним відповідачем із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2481,00 гривень на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк", заборгованість за Договором позики №1848694 від 12.03.2021 року у розмірі 20244 (двадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 40 коп., з яких: 6000, 00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14244,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк", судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.04.2023 року.
Суддя: Д.Г. Костюков