Справа № 214/2060/23
2-с/214/25/23
21 квітня 2023 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 214/2060/23 від 06.04.2023 року, -
Встановив:
13 квітня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу № 214/2060/23 від 06.04.2023 року. Крім того, надав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання вказує, що він протягом тривалого часу не отримує доходи в зв'язку з важким економічним становищем, спричиненим неналежним виконанням обов'язків окремих представників органів державної влади м. Кривий Ріг.
На підтвердження обставин зазначених в клопотанні заявник до матеріалів справи долучає витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022року по 4 квартал 2022 року.
Дослідивши заява про скасування судового наказу та клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази незадовільного майнового стану, оцінивши які суд буде мати можливість зробити висновок про наявність або відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
В клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник зазначає абстрактну причину нібито він протягом тривалого часу не отримує доходи в зв'язку з важким економічним становищем, спричиненим неналежним виконанням обов'язків окремих представників органів державної влади м. Кривий Ріг. При цьому суду не повідомляються причини, за яких заявник не може сплатити судовий збір, достатньо було б заявнику надати докази на підтвердження матеріального становища.
Однак, заявником ОСОБА_1 не долучено доказів, які б свідчили про беззаперечність його скрутного майнового стану, станом на момент звернення до суду із позовною заявою. Відомості ДФС про відсутній дохід у 1 та 4 кварталі 2022 року не відображають майнового стану заявника на момент подання заяви, оскільки майновий стан фізичної особи складається з сукупності відомостей про відсутність або наявність як доходів, так і майна (рухомого та нерухомого), цінних паперів, корпоративних прав та інших джерел.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору заявник не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку в ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у даних правовідносинах, суд не вбачає наявності достатніх обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_1 , про скасування судового наказу підлягає поверненню останньому, на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України.
Керуючись ст. 170 ЦПК України, суд -
Постановив:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 214/2060/23 від 06.04.2023 року повернути заявникові.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.Б. Малаховська