Справа № 182/1512/23
Провадження № 1-кп/0182/846/2023
12.04.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за №12023046340000032 по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні малолітню доньку 2009 р.н., особою з інвалідністю, депутатом та пенсіонером не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- 21.02.2022 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 120 годин. 02.05.2022 року відбув покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 , вчинив кримінальний проступок за таких обставин.
17.10.2011 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 2-3926/11, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано сплачувати аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, на користь ОСОБА_4 , починаючи з 04.07.2011 та до досягнення повноліття дитини.
На підставі виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-3926/11 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського управління юстиції Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження №29505476 від 17.10.2011, щодо виконання виконавчого листа № 2-3926/11, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язано сплачувати аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, на користь ОСОБА_4 , починаючи з 04.07.2011 та до досягнення повноліття дитини.
Проте, ОСОБА_2 , будучи усвідомленим про те, що має необхідність сплачувати аліменти, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, почав злісно ухилятися від сплати аліментів на утримання дитини.
Так, у період часу з серпня 2020 року по березень 2023 року ОСОБА_2 , не маючи обмежень за станом здоров'я, тобто будучи працездатною особою, отримуючи дохід від тимчасових заробітків, жодних виплат аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання своєї дит ини не здійснював, заходів, направлених на погашення боргу та основної частини аліментів на утримання дитини не вживав, жодним чином не допомагав, чим умисно злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до довідки-розрахунку, наданої державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), загальна сума листа станом на 01.03.2023, становить 160 279 грн. 00 коп., що сукупно складає суму виплат більше ніж за три місяці відповідних платежів згідно довідки-розрахунку.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у період часу з серпня 2020 року по березень 2023 року умисно, злісно, ухиляється від сплати коштів встановлених виконавчим листом
Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №2-3926/11 від 17.10.2011 на користь ОСОБА_4 на утримання своєї малолітньої дитини.
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Ухвалою суду від 06.04.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за №12023046340000032 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Прокурором ОСОБА_6 надано клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, він просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 . Відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.11-12). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_8 також надано письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась з розглядом кримінального провадження у спрощеному провадженні (а.с.13).
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює, пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, також не оспорюються потерпілою.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: заяви потерпілої ОСОБА_8 в якій зазначено, що ОСОБА_2 в період з 2018 по 03.02.2023 року злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 2009 р.н., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі приблизно 200 000 грн. (а.п.18). Копією виконавчого листа №2-3926/11 від 17.10.2011 року, згідно якого з ОСОБА_2 було стягнено аліменти на доньку 2009 р.н. в розмірі частини заробітку та інших доходів кожного місяця, починаючи з 04.07.2011 р., але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку кожного місяця в особі матері ОСОБА_9 (а.п.37-38). Копією постанови Державного виконавця про відкриття виконавчого провадження серія ВП №29505476 від 24.10.2011 року, про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-3926 від 17.10.2011 року (а.п.38). Копією постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.10.2011 року, про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 (а.п.39). Розрахунком заборгованості по аліментам по виконавчому документу №2-3926 від 17.10.2011 року, згідно якої загальна заборгованість по сплаті аліментів в період з серпня 2020 року по лютий 2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 становить 160 279,00 грн.(а.п.41).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні малолітню доньку 2009 р.н., розлучений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (а.п.133-134).
Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочину.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Витрати на проведення судових експертиз відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази: відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1