Справа № 204/5476/23
Провадження № 3/204/3233/23
20 квітня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
12 квітня 2023 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов вищевказаний адміністративний матеріал.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 0054070 від 11.04.2023, ОСОБА_1 26.03.2023 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя та виховання свого підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не піклувалась про фізичний та духовний стан, не спілкувалась з дитиною в необхідному об'ємі для її нормального самоусвідомлення, не проявляла інтерес до внутрішнього світу дитини, що призвело до спрби самогубства ОСОБА_2 , що мало місце за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного право порушення.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 245 КУпАП, унормовано, зокрема, що завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню, зокрема, наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Зі змісту наведених норм убачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності складу і події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних (об'єкт, об'єктивна сторона) і суб'єктивних ознак (суб'єкт, суб'єктивна сторона), за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З аналізу вищезазначеної статті вбачається, що суб'єктом цього адміністративного правопорушення є батьки або особи, які їх замінюють.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в якості доказів, на підтвердження викладених у протоколі серії ВАД № 054070 від 11.04.2023 обставин, особою, що склала протокол додано: витяг з АРМ 102 від 26.03.2023, рапорт інспектора поліції, довідка КП «Регіональний медичний центр родинного здоров'я» ДОР» від 26.03.2023, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_3 , записка.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена в протоколі подія мала місце, але характеризується відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме ознак, які характеризують суб'єкт правопорушення, оскільки особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення не додано до матеріалів справи будь-яких доказів, що ОСОБА_1 є матір'ю або опікуном ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що саме лише письмове зазначення ОСОБА_1 у протоколі особою, що вчинила адміністративне правопорушення, не може слугувати беззаперечним, належним, допустимим та переконливим доказом для встановлення її вини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
З огляду на викладене, оскільки поліцейським не було додано до матеріалів справи належних доказів, на підтвердження обставин, які дозволяють встановити суб'єкт правопорушення, суд доходить висновку, що провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим накладення на неї адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Безрук