Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12.04.2023м. ХарківСправа № 922/314/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10);
до Спільного відкритого акціонерного товариства "Парфумерно-косметична фабрика "Модум-наша косметика" (Республіка Білорусь, 220007, м. Мінськ, вул. Володько, 6, корпус 6, прим. 5).
про стягнення коштів у розмірі 31 598, 73 дол. США (еквівалент 1 155 521, 32 грн).
за участю представників:
не з'явились
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубний завод", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Спільного відкритого акціонерного товариства "Парфумерно-косметична фабрика "Модум-наша косметика", м. Мінськ, Республіка Бєларусь, про стягнення заборгованості за контрактом № 29008 від 15.01.2019, укладеного між сторонами даного спору, в частині вчасної та в повному обсязі сплати за поставлений позивачем товар. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/314/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.03.2023 о 12:15 год.
Ухвалою господарського суду від 16.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 квітня 2023 року о 10:15 год.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Республіки Білорусь регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Республіки Білорусь.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Республіки Білорусь на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, відповідно до повідомлення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Укрпоштою припинено доставку поштових відправлень до/з Росії та Білорусії з 25 лютого 2022, що підтверджується листом АТ "Укрпошта" № 5313-09-25 від 25.02.2022 "Щодо припинення приймання міжнародних відправлень до Республіки Білорусь", а згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ України через повномасштабну агресію Росії проти України дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано.
Отже приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 922/314/23 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання 12.04.2023 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання 12.04.2023 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідача повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Позивачем надано до господарського суду відзив на позов, направлений відповідачем на електронну адресу ТОВ "Тубний завод" (вх. № 5217), з якого вбачається, що відповідачем визнаються позовні вимоги у повному обсязі, підтверджується факт отримання товару від позивача, а також визнається наявна та несплачена заборгованість у розмірі 31 598, 73 дол. США. Відповідачем до відзиву на позов також надано підписаний та скріплений печаткою акт звірки взаєморозрахунків на суму 31 598, 73 дол. США. Відповідач вказує на те, що наразі, враховуючи ситуацію, яка склалась у Республіці Бєларусь, він не має можливості сплатити дану суму заборгованості.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.04.2023, на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тубний завод» (позивач, продавець) та Спільним відкритим акціонерним товариством «Парфумерна-косметична фабрика «Модум - наша косметика»» (відповідач, покупець) укладено контракт № 29008 від 15.01.2019 (контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець приймає та сплачує алюмінієві, поліетиленові та ламінатні туби (туби, товар) на умовах, викладених у чинному контракті.
Відповідно до п. 1.3. контракту, кількість, найменування, розміри та ціна туб визначаються у специфікаціях на поставку окремої партії туб, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п. 1.4. контракту, ціна товару за чинним контрактом встановлюється у доларах США та є звичайною.
Відповідно до п.3.9. контракту, перехід права власності від продавця до покупця настає з моменту передачі партії туб покупцю у відповідності з умовами поставки (п. 3.1.)
Згідно з п.3.1. контракту, поставка партії туб здійснюється у терміни та на умовах (згідно правил Інкотемс 2010) та погоджуються сторонами у специфікаціях.
Відповідно до специфікації № 57 від 14.01.2022 - умови поставки партії товару - DAP м. Мінськ, термін поставки до 31.01.2022.
Позивач відповідно до специфікації № 57 від 14.01.2022 поставив відповідачу туби, згідно наведених даних:
Згідно з Інвойсом № 34/22 від 20.01.2022 ТОВ «Тубний завод» відвантажив 20.01.2022 покупцю, а покупець прийняв 25.01.2022 туби ламінатні у кількості 306 714 шт. на суму 21 418, 93 дол. США.
Дата отримання товару відповідачем - 25.01.2022, про що свідчить відмітка в СМR № 122216 від 20.01.2022.
Право власності на товар, відповідно до п.3.9. контракту перейшло до відповідача з моменту отримання товару , а саме - 25.01.2022.
Факт поставки туб відповідачу підтверджується наступними документами та не заперечується відповідачем:
- пакувальний лист № 34 від 20.01.2022;
- CMR № 122216 від 20.01.2022;
- Вантажна митна декларація № UA807200/2022/000829;
- Повідомлення про фактичне вивезення товарів від 22.01.2022;
- Сертифікат про проходженні товару №2258529.
Відповідно до специфікації № 58 від 08.02.2022 - умови поставки партії товару - DAP м. Мінськ, термін поставки товару до 22.02.2022.
Позивач відповідно до Специфікації № 58 від 08.02.2022 поставив відповідачу туби згідно наведених даних:
Згідно з Інвойсом № 90/22 від 11.02.2022 ТОВ «Тубний завод» 11.02.2022 відвантажив покупцю, а покупець прийняв 15.02.2022 туби ламінатні у загальній кількості 127 893 шт. на суму 10 179, 80 дол. США .
Дата отримання товару відповідачем - 15.02.2022, про що свідчить відмітка в СМR № 122165 від 11.02.2022.
Право власності на товар відповідно до п. 3.9. контракту перейшло до відповідача з моменту отримання товару , а саме - 15.02.2022.
Факт поставки Туб Відповідачу підтверджується наступними документами та не заперечується відповідачем:
- пакувальний лист № 90 від 11.02.2022;
- CMR № 122165 від 11.02.2022;
- вантажна митна декларація № UA807200/2022/002076;
- повідомлення про фактичне вивезення товарів від 13.02.2022;
- сертифікат про проходженні товару № 2258922.
Загальна сума до сплати за поставлені туби за Інвойсами № 34/22, № 90/22 становить 31 598, 73 дол. США.
Відповідно п. 2.1. контракту, покупець зобов'язується здійснити розрахунок за поставлений на його адресу товар впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки партії товару, відповідно до п.3.3. відповідно до додаткової угоди № 2 від 05.08.2021 до контракту сторонами були внесені зміни до п.2.1. контракту, чим змінили умови оплати, - покупець зобов'язується здійснити розрахунок за поставлений на його адресу товар впродовж 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки партії товару, відповідно до п.3.3 контракту.
Відповідно до п. 2.2. контракту, датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.
Відповідно до п.2.3. контракту, оплата здійснюється шляхом банківського переказу покупцем безготівкових грошових коштів у доларах США на рахунок продавця, зазначений у п.12 контракту.
Згідно з п. 2.4. контракту, комісія банків за перерахування грошових коштів в країні покупця оплачується покупцем, комісія поза країною покупця оплачується продавцем.
Як вказує позивач, відповідач повинен був здійснити повну оплату за поставлений товар у такі строки:
1) за Інвойсом № 34/22 кінцевий термін оплати - 25.04.2022;
2) за Інвойсом № 90/22 кінцевий термін оплати - 17.05.2022.
Загальна сума боргу за поставлені туби за Інвойсами № 34/22, № 90/22 становить 31 598, 73 дол. США.
Відповідно до п. 11.2. Контракту, чинний контракт та інші документи, що оформлені в установленому порядку та відносяться до його виконання, при передачі по факсимільному зв'язку або електронній пошті мають юридичну силу.
Позивач вказує, що відповідач у повному обсязі прийняв поставлений товар, рекламацій по кількості та якості позивачу від відповідача не надходило. Претензій від відповідача у зв'язку з виконанням позивачем своїх обов'язків за контрактом не надходило.
Натомість, як вказує позивач, у визначені строки, оплата відповідачем за поставлені туби за Інвойсами № 34/22, № 90/22 у розмірі 31 598, 73 дол. США, не була здійснена, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до п. 7.1. контракту, всі суперечки, за якими сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до матеріального права країни позивача, в суді країни позивача за місцем його знаходження. Якщо позивачем витупає покупець, то всі спірні питання та розбіжності слід вирішувати в Економічному суді м. Мінська, якщо позивачем виступає продавець, то всі спірні питання і розбіжності слід вирішувати в Господарському суді Харківської області. При вирішенні спорів зазначеним органом, сторони застосовують матеріальне право країни позивача.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У даному разі, правовідносини, що виникли між сторонами, мають ознаки поставки товару, які регулюються законодавством України у сфері постачання продукції та виконання зобов'язань за договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічно, згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно із ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кіль кість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за контрактом та здійснив відповідачу поставку товару, що також не заперечується відповідачем.
Доказів повернення товару відповідачем чи будь-яких зауважень щодо поставленого товару до суду не надано.
Доказів оплати вартості поставленого товару до суду також надано не було.
За приписами ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. 1, 4, 5, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 165, 177, 191, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути зі Спільного відкритого акціонерного товариства «Парфумерно-косметична фабрика «Модум-наша косметика» (місцезнаходження: 22007, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Володько, буд. 6, корп. 6, прим. 5, ЗКПО 030638865000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубний завод» (місцезнаходження: вул. Георгіївська, буд. 10, м. Харків, Україна, 61010; код ЄДРПОУ 32030717) суму боргу за поставлені туби за Інвойсами № 34/22, № 90/22 у розмірі 31 598, 73 доларів США, що еквівалентно 1 155 522, 32 грн (один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 32 коп.), згідно курсу НБУ на дату подання позовної заяви, та судовий збір у розмірі 17 332, 79 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тубний завод» (місцезнаходження: вул. Георгіївська, буд. 10, м. Харків, Україна, 61010; код ЄДРПОУ 32030717);
Відповідач - Спільне відкрите акціонерне товариство «Парфумерно-косметична фабрика «Модум-наша косметика» (місцезнаходження: 22007, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Володько, буд. 6, корп. 6, прим. 5, ЗКПО 030638865000).
Повне рішення складено 21.04.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/314/23