46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-maіl: іnbox@te.arbіtr.gov.ua
21 квітня 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/273/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши заяву без номера від 18.04.2023 (вх.№3380 від 19.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-Агро», с.Озерко Рівненського району Рівненської області
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-Агро», с.Озерко Рівненського району Рівненської області
до відповідача: Шумської міської ради, м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області
про визнання незаконним та скасування рішень,
без виклику (повідомлення) сторін спору,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарагд-Агро», с.Озерко Рівненського району Рівненської області 18.04.2023 (згідно з накладної на відправлення №59000956909371) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Шумської міської ради, м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області про:
1) визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Шумської міської ради №3958 від 29.03.2022 в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Шумськ Гранд Агро» не витребуваних земельних часток (паїв) згідно п.25, 30, 36, 43, 45, 46, 47 додатку до рішення Шумської міської ради №3958 від 29.03.2022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами пунктів Кременецького району терміном на один рік;
2) визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Шумської міської ради №4835 від 23.03.2023 в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Шумськ Гранд Агро» в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту села Тилявка Кременецького району Тернопільської області, строком на 7 років, а саме щодо: земельної ділянки, площею 1,5370га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1503; земельної ділянки, площею 1,5828га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1501; земельної ділянки, площею 1,5987га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1504; земельної ділянки, площею 1,8736га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1493; земельної ділянки, площею 1,9253га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1500; земельної ділянки, площею 1,8591га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1499; земельної ділянки, площею 2,2917га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1510; земельної ділянки, площею 1,9600га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1519.
Позов обґрунтовано з посиланням на прийняття радою оскаржуваних рішень №3958 від 29.03.2022 та №4835 від 23.03.2023 про передачу земельних ділянок третій особі - ТОВ «Шумськ Гранд Агро», котрі передані в користування ТОВ «Смарагд-Агро» на підставі договорів на управління спадщиною, укладених на виконання рішення Шумської міської ради №3648 від 18.12.2019. Позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договори на управління спадщиною на земельні частки (паї), які виділені в натурі згідно розпорядження голови Шумської РДА №174 від 11.04.2005 у вигляді земельних ділянок визначених проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян, котрі згодом сформовані у земельні ділянки в інформаційній системі Державного земельного кадастру в період 04.01.2023 по 23.01.2023 на підставі виготовленої технічної документації з інвентаризації. Однак, оскаржуваними рішеннями радою передано в оренду ТОВ «Шумськ Гранд Агро» ті ж самі земельні ділянки, незважаючи на наявність діючих договорів на управління спадщиною. Відтак, позивач вважає, що оскаржувані рішення Шумської міської ради порушують право позивача на землекористування, а тому підлягають скасуванню.
Одночасно з поданням позову ТОВ «Смарагд-Агро» звернулося до господарського суду із заявою без номера від 18.04.2023 (вх.№3380 від 19.04.2023) про забезпечення позову.
У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2 рішення Шумської міської ради №4835 від 23.03.2023 в частині передачі ТОВ «Шумськ Гранд Агро» в оренду земельних ділянок не витребуваних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно додатку до рішення (п.п.2, 3, 9, 10, 11, 13, 14, 15), а саме щодо земельних ділянок: площею 1,5370га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1503; площею 1,5828га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1501; площею 1,5987га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1504; площею 1,8736га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1493; площею 1,9253га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1500; площею 1,8591га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1499; площею 2,2917га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1510; площею 1,9600га за кадастровим номером 6125888400:01:001:1519, до виконання рішення суду у даній справі.
Вказує, що станом на момент звернення до суду з цим позовом, пункт 2 рішення Шумської міської ради №4835 від 23.03.2023 в частині передачі ТОВ «Шумськ Гранд Агро» в оренду спірних земельних ділянок не витребуваних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ще не реалізований, оскільки договори оренди спірних земельних ділянок, котрі укладені з ТОВ «Шумськ Гранд Агро», в Державному реєстрі речових прав не зареєстровані. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення поновлення порушених прав позивача, адже у випадку здійснення державної реєстрації права оренди за ТОВ «Шумськ Гранд Агро», позивач буде змушений звертатися з новою позовною вимогою (заявою) до суду задля відновлення порушених прав землекористування.
На обґрунтування доводів, наведених у заяві, ТОВ «Смарагд-Агро» долучено Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.04.2023 щодо спірних земельних ділянок.
Оцінивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши долучені до заяви докази, суд враховує таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід враховувати зокрема, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
Тобто, заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити:
- виконання рішення суду;
- ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України у якості одного з видів забезпечення позову господарським судом може бути застосовано заборону вчиняти певні дії (п.2).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.
За загальним правилом умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Предметом позову ТОВ «Смарагд-Агро» визначено визнання недійсними рішень Шумської міської ради №3958 від 29.03.2022 та №4835 від 23.03.2023 в частині передачі третій особі в оренду земельних ділянок щодо яких у позивача на підставі рішення Шумської міської ради №3648 від 18.12.2019 наявні договори на управління спадщиною, тобто вимоги немайнового характеру.
У заяві позивачем визначено захід забезпечення цього позову як зупинення дії оскаржуваних рішень №3958 від 29.03.2022 та №4835 від 23.03.2023 щодо спірних земельних ділянок, оскільки такі ще не реалізовані.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Підставою позовної заяви товариством визначено той факт, що оскаржуваними рішеннями відповідача передано іншій особі - ТОВ "ШУМСЬК ГРАНД АГРО" земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача на підставі договорів на управління спадщиною.
Як зазначає заявник та з цим погоджується суд, у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновими вимогами і, судове рішення, у разі задоволення вимоги, не вимагатиме примусового виконання, а обмежиться лише висновком щодо законності чи незаконності оскаржуваних рішень Шумської міської ради.
Відтак, в такому разі судом має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Заходи забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявник вказує на те, що здійснення державної реєстрації права оренди за ТОВ "ШУМСЬК ГРАНД АГРО" на спірні земельні ділянки на підставі укладених договорів оренди землі, у випадку встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, призведе до неможливостi чи утруднення ефективного реального захисту прав ТОВ «СМАРАГД-АГРО» та їх поновлення.
З цього приводу слід зазначити, що згідно приписів процесуального закону особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача (у даному випадку, укладення договорів оренди на підставі оскаржуваних рішень, підготовка чи подача органу державної реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, тощо).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та реальність загрози утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши викладені в заяві про забезпечення позову обставини та додані заявником до заяви докази, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства, приходить до висновку про відсутність документально підтверджених фактів укладення договорів оренди земельних ділянок на підставі оскаржуваних рішень відповідача, зокрема щодо спірних земельних ділянок (у заяві зазначено про їх укладення, однак доказів на підтвердження цього факту не долучено, а про неможливість їх подання не зазначено), здійснення чи існування відповідного наміру щодо державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за третьою особою, тому відсутні підстави стверджувати про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Судом враховується, що заявником не повідомлено жодних обставин стосовно вчинення певних дій з об'єктами нерухомого майна станом на момент звернення до суду із даною заявою про забезпечення позову. Тобто, суду не доведено, що описані події свідчать про можливість утруднення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача на даний час.
Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
Висновки суду.
Оскільки подана ТОВ "СМАРАГД-АГРО" заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази щодо вчинення дій по реалізації оскаржуваних рішень міської ради, зокрема рішення №4835 від 23.03.2023 щодо укладення договорів оренди землі, відповідно й наміру здійснити їх державну реєстрацію; відсутні докази, на підставі яких суд може дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись 2, 4, 5, 7 13, 14, 15, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви без номера від 18.04.2023 (вх.№3380 від 19.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-Агро», с.Озерко Рівненського району Рівненської області, про вжиття заходів забезпечення позову у справі №921/273/23, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 21.04.2023.
Суддя Н.О. Андрусик