19 квітня 2023 рокуСправа № 921/598/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
розглянув заяву представника позивача, адвоката Притули Оксани Богданівни про ухвалення додаткового рішення (вх. № 1888 від 03.03.2023) у справі № 921/598/22
за позовом: Фізичної особи-підприємця Череватого Олега Павловича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Патоли Володимира Володимировича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 225 881,11 грн. заборгованості
За участю представників від:
Заявника: не з'явився
відповідач: не з'явився
Встановив:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2023 у справі №921/598/22 позовні вимоги фізичної особи-підприємця Череватого Олега Павловича задоволено, постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця Патоли Володимира Володимировича,на користь позивача 193 710 (сто дев'яносто три тисячі сімсот десять) грн основного боргу, 32 171 (тридцять дві тисячі сто сімдесят одну) грн 11 коп. пені.
03.03.2023 на адресу Господарського суду Тернопільської області від представника ОСОБА_1 , адвоката Притули О.Б. надійшла заява №б/н від 27.02.2023 (вх.№1888 від 03.03.2023) про приєднання доказів та ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу. В якому представник позивача просить вирішити питання щодо стягнення з відповідача 7700,00 грн витрат, які поніс ФОП Череватий О.П. на послуги адвоката.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою суду від 06.03.2022 заяву представника позивача, адвоката Притули О.Б. про ухвалення додаткового рішення (вх. № 1888 від 03.03.2023) у справі №921/598/22 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 15.03.2023.
Ухвалою суду від 15.03.2023 відкладено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання на 03 квітня 2023 року.
Судове засідання, призначене на 03.04.2023, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чопка Ю.О. на лікарняному.
Ухвалою суду від 10.04.2023 розгляд заяви б/н від 03.03.2023 (вх. №1888 від 03.03.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №921/598/22 відкладено на 19.04.2023.
Позивач участі представника в засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Відповідач участі представника в судовому засіданні не забезпечив, заперечень на заяву не подав, хоча про час та місце розгляду останньої повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч.5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги від 09.11.2022; копію Акта про надання правничої допомоги від 20.02.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.02.2007, копію платіжного доручення №62 від 09.11.2022 на суму 7 700 грн.
Сума витрат на правову допомогу, яку просить стягнути відповідач з позивача становить 7 700,00 грн.
Дослідивши зміст наданої адвокатом Притулою О.Б. правничої допомоги, про яку зазначено Акті від 20.02.2023, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору від 09.11.2022, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Також при вирішенні даної справи суд звертає увагу, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в Договорі від 09.11.2022.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 7 700,00 грн. є співрозмірним категорії спору та наданому об'єму адвокатських послуг.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги те викладене, суд визнає заяву представника позивача обґрунтованою та приймає додаткове рішення про стягнення з позивача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 7 700 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1.Заяву задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Патола Володимира Володимировича, АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Череватого Олега Павловича, АДРЕСА_4 (код НОМЕР_2 ) - 7 700 (сім тисяч сімсот) грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 квітня 2023 року.
Суддя Ю.О. Чопко