номер провадження справи 17/33/22
27.03.2023 Справа № 908/429/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/429/22
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія”, 81750, Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, буд. 11
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод”, 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65
про стягнення 439 573,32 грн.
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Піцикевич В.В., ордер ЛВ №177685 від 30.12.21
від відповідача: не з'явився
15.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” (далі ТОВ “Дунапак Таврія”) за вих. від 10.02.22 до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” (надалі ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод”) про стягнення заборгованості у розмірі 439 573,32 грн. згідно договору поставки від 23.07.21 № ТА003343-21, а саме: 406 049,12 грн. основного боргу, 21 523,49 грн. пені, 8 396,80 грн. інфляційного збільшення та 3 603,91 грн. 3 % річних.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/429/22 між суддями, 15.02.22 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 21.02.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/429/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.03.22 о 10 год. 30 хв.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Представники сторін в судове засідання 30.03.22 не з'явились, про місце, дату та час були повідомлені належним до законодавства чином.
Ухвалою від 30.03.22 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/429/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану. Сторін проінформовано, що про дату та час судового засідання сторін буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.
28.12.22 до суду надійшло клопотання генерального директора ТОВ “Дунапак Таврія” за вих. від 21.12.22 про продовження розгляду справи № 908/429/22 зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалою від 02.01.23 судом призначено підготовче засідання для розгляду справи № 908/429/22 на 25.01.23 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 20.01.23 судом задоволено клопотання представника ТОВ “Дунапак Таврія” - Піцикевич В.В. за вих. від 13.01.23 про участь в судовому засіданні 25.01.23 в режимі відеоконференції у справі № 908/429/22 в приміщенні господарського суду Львівської області. Доручено господарському суду Львівської області забезпечення проведення відеоконференції 25.01.23 об 11 год. 30 хв. у приміщенні господарського суду Львівської області: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 81.
Ухвалою від 25.01.23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 24.02.23 включно, відкладено підготовче засідання на 15.02.23 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 07.02.23 задоволено клопотання представника ТОВ “Дунапак Таврія” - Піцикевич В.В. за вих. від 01.02.23 про участь в судовому засіданні 15.02.23 в режимі відеоконференції у справі № 908/429/22 в приміщенні господарського суду Львівської області. Доручено господарському суду Львівської області забезпечення проведення відеоконференції 15.02.23 об 11 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду Львівської області: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 81.
Представник відповідача в судове засідання 15.02.23 не з'явився, при причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином у відповідності до законодавства.
В судовому засіданні 15.02.23 на питання головуючого у справі про наявність відомостей про повернення матеріалів позовної заяви з додатками позивачу, представник позивача повідомив, що підприємство відповідача змінило місце перебування через військову агресію.
Ухвалою від 15.02.23 відкладено підготовче засідання у справі № 908/429/22 на 06.03.23 об 11 год. 30 хв. Крім того, зобов'язано повторно надіслати на адресу відповідача позовну заяву з додатками, докази надсилання надати суду.
Представник відповідача у судове засідання 06.03.23 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до законодавства.
Представник позивача надав пояснення щодо питань, які виникли у суду в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 06.03.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/429/22. Вирішено розпочати розгляд справи по суті з 25.02.23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.23 об 11 год. 30 хв.
06.03.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 06.03.23, в якому представник ТОВ “Дунапак Таврія” - Піцикевич В.В. просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 27.03.23 об 11 год. 30 хв. по справі № 908/429/22 у приміщені господарського суду Львівської області, або у приміщенні Західного апеляційного господарського суду , або у приміщені Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 09.03.23 судом задоволено клопотання представника ТОВ “Дунапак Таврія” - Піцикевич В.В. за вих. від 06.03.23 про участь в судовому засіданні 27.03.23 в режимі відеоконференції у справі № 908/429/22 в приміщенні господарського суду Львівської області. Доручено господарському суду Львівської області забезпечення проведення відеоконференції 27.03.23 об 11 год. 30 хв. у приміщенні господарського суду Львівської області: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 81.
Представник відповідача у судове засідання 27.03.23 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до законодавства.
Представник позивача надав пояснення щодо питань, які виникли у суду в розгляді справи по суті.
В засіданні 27.03.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 10.02.22. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 439 573,32 грн. згідно договору поставки від 23.07.21 № ТА003343-21, а саме: 406 049,12 грн. основного боргу, 21 523,49 грн. пені, 8 396,80 грн. інфляційного збільшення та 3 603,91 грн. 3 % річних.
Відповідач, в судові засідання жодного разу свого представника не направив, про причини такої неявки суд не повідомив.
Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на час відкриття провадження у справі місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” є: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65.
Вищезазначені ухвали суду були направлені відповідачу саме за вказаною юридичною адресою згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України.
Крім того, судом було викладено інформацію про дату, час та місце судових засідань до відому ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” та розміщено на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі “Громадянам. Оголошення про виклик”.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
При цьому, ухвала суду від 21.02.22 про відкриття провадження у справі № 908/429/22 повернулась до суду у зворотньому напрямі із довідкою відповідного поштового відділення АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/429/22, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
23.07.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” (Покупець) укладено договір поставки № ТА003343-21, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник бере зобов'язання поставляти та передавати у власність Покупцю, а Покупець приймати та здійснювати оплату гофрокартонної продукції (Товар) на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно із п. 1.2. договору, фактично поставлена кількість Товару може відрізнятися від кількості, погодженої у Заявці-Замовленні, в межах +/- 10 %.
Пунктом 1.3. договору сторони домовилися, що загальна сума договору складає сукупну вартість Товару, визначену у видаткових накладних, отриманого Покупцем у період дії цього договору.
У відповідності до п. 1.4. договору, Постачальник зобов'язується поставляти Товар окремими партіями, оформленими видатковими накладними, а Покупець зобов'язаний приймати та оплачувати такий Товар. Під партією Товару вважається кількість Товару, відвантажена в один транспортний засіб. Обсяг партії визначається у видатковій накладній.
Найменування, асортимент, технічні характеристики, місце поставки, ціна, умови поставки Товару (базис згідно правил Інкотермс 2010) Сторони вказують у Специфікаціях та Заявках-Замовленнях, які є невідємною частиною даного договору, а також у рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних Постачальника. Кількість Товару та строки поставки кожної партії Товару Сторони погоджують у Заявках-Замовленнях, які є невідємними частинами цього договору. У ціну Товару входить вартість упаковки та маркування (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору, у ціну Товару входить вартість транспортування Товару на адресу Покупця або в інше місце, визначене Покупцем, у разі здійснення транспортування за рахунок Постачальника.
Згідно із п. 3.1. договору, датою отримання Товару є дата підписання товаротранспортної накладної та/або видаткової накладної Покупцем (уповноваженою особою Покупця) або дата доставки Товару силами Постачальниками.
Пунктом 3.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.09.21 № 4) визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити післяоплату у розмірі 100 % від погодженої вартості даної партії Товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника.
Датою виконання зобов'язань Покупця з оплати Товару є дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника. Всі грошові кошти, які надійшли від Покупця на банківський рахунок Постачальника, зараховуються як оплата за останню неоплачену поставлену партію Товару (п. 3.4. договору).
У відповідності до п. 6.1. договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцю на кожну окрему партію Товару наступні документи в оригіналах: рахунок-фактуру, видаткову накладну (2 примірника), товарно-транспортну накладну, сертифікат якості (за вимогою). …
Згідно із п. 6.4. договору, приймання-передача Товару згідно кількості та якості/комплектності здійснюється в місці постачання та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних в двох оригінальних примірниках (по одному для кожної Сторони). Один примірник такої накладної протягом 10 робочих днів повертається Покупцем Постачальнику разом із оформленою довіреністю.
Пунктом 12.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.21 включно.
У разі якщо за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору Сторони письмово не повідомили одна одну про наміри розірвання цього договору, він автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п. 12.2. договору).
ТОВ “Дунапак Таврія” на виконання умов п. 1.4. договору здійснило поставку товару ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” на загальну суму 607 680,22 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 28.07.21 № 9382 на суму 63 616,10 грн., від 16.08.21 № 10120 на суму 138 015,26 грн., від 13.09.21 № 11398 на суму 66 666,00 грн., від 18.09.21 № 11675 на суму 111 585,12 грн., від 21.09.21 № 11772 на суму 40 934,40 грн., від 25.09.21 № 12007 на суму 119 828,46 грн. та від 07.10.21 № 12606 на суму 67 034,88 грн.
ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” сплатило ТОВ “Дунапак Таврія” за поставлений товар у розмірі 201 631,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 08.09.21 № 18789 на суму 63 616,10 грн. та від 16.09.21 № 31 на суму 138 015,00 грн.
Листом від 17.12.21 № 20 ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” визнає перед ТОВ “Дунапак Таврія” заборгованість за договором поставки № ТА003343-21 від 23.07.21 у розмірі 406 049,12 грн. та просить останнього погодити графік погашення боргу, а саме: до 30.01.22 - 135 349,70 грн., до 28.02.22 - 135 349,71 грн., до 30.03.22 - 135 349,71 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт здійснення поставки товару позивачем відповідачу підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних на загальну суму 607 680,22 грн., які додані до матеріалів справи та зазначені вище в тексті цього рішення.
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 3.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.09.21 № 4), Покупець зобов'язаний здійснити післяоплату у розмірі 100 % від погодженої вартості даної партії Товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем.
У свою чергу, ТОВ “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” здійснило часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 201 631,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та зазначені вище в тексті цього рішення.
Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та сторонами суду не надано.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача не заперечувався та не оспорювався факт того, що позивачем поставлено товар відповідачу на суму 607 680,22 грн., а відповідачем, в свою чергу, було сплачено за вказаний товар лише у розмірі 201 631,10 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 406 049,12 грн. суми основного боргу.
Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 406 049,12 грн. суми основного боргу за договором поставки від 23.07.21 № ТА003343-21.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 21 523,49 грн. (за період з 16.09.21 по 08.02.22).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2. договору сторонами передбачено, що за порушення строків оплати Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але неоплаченого в термін Товару за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов'язання до моменту здійснення оплати Товару.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення пеню в сумі 21 523,49 грн. за ввесь період прострочки з 16.09.21 по 08.02.22 (розрахунки містяться в позовній заяві).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по сплаті 406 049,12 грн. основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС “Законодавство”) пені за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 21 523,49 грн. пені.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 396,80 грн. інфляційних втрат та 3 603,91 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 3 603,91 грн. за період з 16.09.21 по 08.02.22 та інфляційні втрати в сумі 8 396,80 грн. за період жовтень-грудень 2021 року (розрахунки містяться в позовній заяві).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по сплаті 406 049,12 грн. основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС “Законодавство”) 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3 603,91 грн. 3 % річних та 8 396,80 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство Вільнянський молокозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, код ЄДРПОУ 43581147) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” (81750, Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, буд. 11, код ЄДРПОУ 38045226) - 406 049 (чотириста шість тисяч сорок дев'ять) грн. 12 коп. основного боргу, 21 523 (двадцять одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 49 коп. пені, 8 396 (вісім тисяч триста дев'яносто шість) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 3 603 (три тисячі шістсот три) грн. 91 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 6 593 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 60 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 19.04.2023.
Суддя В.Л. Корсун