вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.04.2023м. ДніпроСправа № 904/506/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м. Гайсин, Вінницька обл.
до Приватного підприємства "Горізонт", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 181 193,98 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 120 400,00 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 18-03/219 від 18.03.2019; 8 418,10 грн. - річних; 52 375,88 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 31.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
13.02.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 відкрито провадження у справі № 904/506/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час (21.04.2023), ухвала суду від 20.02.2023 була відправлена ПП "Горізонт" засобами поштового зв'язку лише 06.03.2023.
28.03.2023 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 129-131).
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пункту 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
18.03.2019 Товариством з обмежено відповідальністю "Зоря Поділля" (Постачальник) та Приватним підприємством "Горізонт" (Покупець) укладено Договір поставки № 18-03/19 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого у строки і на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується передати Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначається у Специфікації (-ях) до цього Договору. Товар повинен бути поставлений з його комплектуючими, включаючи технічну документацію, інструкцію з користування Товаром українською та/або російською мовами. Товар повинен поставлятися в комплекті у відповідності до цього Договору, що забезпечує його експлуатацію (використання) за призначенням.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Передача Товару Покупцю здійснюється партіями відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною складовою цього Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору найменування продукції, кількість, асортимент, адреса доставки та інші технічні вимоги до продукції, її вартість, вказується у товаросупровідних документах (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок), які є Специфікацією до цього договору.
У пункті 3.1. Договору сторонами узгоджено, що загальна вартість Договору складається з сум, визначених у супровідних накладних на продукцію, що поставляється за цим Договором.
Розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах товарного кредиту з відстрочкою оплати строком не більше 60 календарних днів від дати поставки партії Товару (п. 3.6. Договору).
Згідно з пунктами 3.3., 3.4. Договору ціна продукції, витрати на транспортування продукції до пункту поставки визначаються та остаточно погоджуються сторонами в Специфікації (-ях) до Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна продукції встановлюється в гривні, включаючи 20% ПДВ.
Датою поставки продукції є дата, що зазначена на видатковій накладній, що підписана повноважними представниками обох Сторін (п. 2.6. Договору).
Договір набирає чинності з моменту (дати) підписання його Сторонами і діє до 31.12.2019, а відносно майнових та фінансових зобов'язань Сторін - до повного їх виконання (п. 9.1. Договору).
Сторонами складено та підписано Специфікації від 18.03.2019 до спірного договору, відповідно до яких визначено найменування товару, технічні характеристики, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару.
На виконання умов договору позивач у період з 29.03.2019 по 30.06.2020 поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 102 442,90 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с. 26-35).
Відповідачем було частково сплачено за отриманий товару на суму 982 042,90 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 48-108).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків станом на січень 2019 - листопад 2022 на суму 120 400,00 грн., який підписаний представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств (а.с.109).
Таким чином, відповідач у визначений пунктом 3.6. договору термін за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 120 400,00 грн., що й стало причиною виникнення спору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів погашення заборгованості з оплати товару на зазначену вище суму відповідач на момент розгляду спору не надав.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вимоги позивача, щодо стягнення суми основного боргу, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.09.2020 по 31.12.2022 в сумі 8 418,10 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з вересня 2020 року по грудень 2022 року в сумі 52 375,88 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказані суми підлягають до примусового стягнення.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Горізонт" (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 7/27, код ЄДРПОУ 31381457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Заводська, 150, код ЄДРПОУ 34009446) 120 400,00 грн. - основного боргу, 8 418,10 грн. - річних, 52 375,88 грн. - інфляції грошових коштів, 2 717,91 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 21.04.2023
Суддя І.Ф. Мельниченко