Вирок від 21.04.2023 по справі 522/4523/23

Справа № 522/4523/23

Провадження № 1-кп/522/1596/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2023 року за №12023163520000087 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2023 року у ОСОБА_3 , який в нічний час перебував за місцем мешкання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 11.02.2023 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, умисно та з корисливих мотивів, таємно викрав з чорної сумки, яка лежала в кухонній шафі, належні ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США, що згідно курсу НБУ, станом на 11.02.2023 року, становить 36 тисяч 568 гривень.

Таємно викравши в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 року №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16.11.2022 року № 2738-ІХ, грошові кошти ОСОБА_6 в розмірі 36 тисяч 568 гривень, ОСОБА_3 покинув місце скоєння ним кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаявся і повністю підтвердив обставини провадження, встановлені судом, не оспорюючи наданих органами досудового слідства доказів щодо цих обставин.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, відповідно до якої просить розглядати обвинувальний акт за її відсутності.

За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, та вирішено обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин справи та дослідженням письмових доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена поза розумним сумнівом і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, обставини вчинення злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, дані про особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, тому на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту - сплинув.

Речові докази по справі:

-Купюру номіналом 100 доларів США із номером купюри (LB 19736753EB2); 8 (вісім) купюр номіналом 100 доларів США із номерами купюр (АВ 97566232ХВ2, НВ 99087434FB2, МJ62779754 AJ10, KF 72181527 AF6, KF 27970070AF6, HF 82865602 AF6, KB 72306285 HB2, NK20816737 BK 11); 1 (одну) купюру номіналом 50 доларів США із номером купюри (EL 29391029AL 12); 4 (чотири) купюри номіналом 500 гривень із номерами купюр (ЗА 7003872, ВД 8041220, ЕБ5123947, АЖ 1411533; 2 (дві) купюри номіналом 200 гривень із номером купюри (КК 8307414, ЄЄ 3330908); 1 (одну) купюру номіналом 100 гривень із номерами купюри (ЕЦ2718492) - вважати повернутим за належністю ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляція в Одеський апеляційний суд через районний суд протягом 30 діб від дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1

21.04.2023

Попередній документ
110362960
Наступний документ
110362962
Інформація про рішення:
№ рішення: 110362961
№ справи: 522/4523/23
Дата рішення: 21.04.2023
Дата публікації: 24.04.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.04.2023)
Дата надходження: 07.03.2023
Розклад засідань:
03.04.2023 10:00 Приморський районний суд м.Одеси
11.04.2023 10:00 Приморський районний суд м.Одеси
21.04.2023 13:00 Приморський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛОНСЬКИЙ ІЛЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛОНСЬКИЙ ІЛЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧ
обвинувачений:
Корнелюк Артур Іванович
потерпілий:
Мірченко Віра Михайлівна