490/1727/23
нп 1-кп/490/581/2023
16 березня 2023 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023152020000071 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, українця, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, із середньою-спеціальною освітою, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового та військово-технічного майна роти, забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , за військовим званням «старшина», -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 захисник ОСОБА_5 ,
24.10.2022 року ОСОБА_3 , призваного за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію”, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відправлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 24.10.2022р., тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 у військову частину НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Так, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до ст. 68 Конституції України зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Однак, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та перебуваючи на посаді водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового та військово-технічного майна роти, забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , 13.01.2023 року, близько 15:10 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля кінцевої зупинки громадського транспорту маршрутного таксі № 3, що розташована по вул. Одеське шосе, (мкрн. Варварівка) м. Миколаєва, підійшов до бокових дверей водія вказаного транспортного засобу та реалізації свій умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інших пасажирів, шляхом ривку, схопив грошові кошти у сумі 1060 грн., які знаходились у коробці, біля скла, бокових дверей водія та утримуючи вказані кошти при собі, усвідомлюючи, що його дії є помітними для оточуючих, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим спричинивши ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 1060 грн.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) , в умовах воєнного стану.
08 березня 2023 року між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023152020000071 від 13.01.2023 року. Згідно з угодою, ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин, у повному обсязі та щиро розкаявся.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням норми, передбаченої ст. 69 КК України буде призначене основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 4 ст. 186 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Проте, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують, а також дані про особу винного, обставини справи сторони вважають, що виправлення ОСОБА_3 , можливе без його ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України, вважають за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Також, зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_7 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесений до категорії тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана потерпілому ОСОБА_7 .
07.03.2023 року потерпілим по справі ОСОБА_7 надано письмову згоду прокурору на укладення ним угоди. В судовому засіданні потерпілий підтвердив надання згоди та просив затвердити угоду. Також, вказав, що укладення угоди повністю відповідає його інтересам.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням: тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину; особи ОСОБА_3 , який раніше не судимий; на обліку в наркологічному диспансері та психіатричної лікарні не перебуває, за місцем служби та проживання характеризується з позитивної сторони, має на утриманні дитину 2005 року народження, а також майновий стан та поведінку підозрюваного після вчинення ним злочину, наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, продовжує службу у Збройних Силах України та належним чином виконує обов'язки спрямовані на відсіч та стримування (нейтралізацію) збройної агресії Російської Федерації, відшкодування завданих потерпілому збитки, активне сприяння розкриттю злочину, яка є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення останнього, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати відсутні.
Арешт накладений Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/412/23 н/п 1-кс/490/297/2023 від 19.01.2023 року після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 314, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152020000071 від 13.01.2023 року, укладену між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
Згідно ст. 75 КК України. звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЖ1558589; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ХБ1634040; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЕ3963216; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮБ4522370; - 1 купюру номіййіїом 10 гривень серійний номер ЕА3863866; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮД1485587; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЕ4336331; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮИЗ450083; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ХЕ9873141; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер Ю38446693; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЗ2350466; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЦЕ6999696; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЖ3545106; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЄА1953003; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЕ6003267; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЕ2522676; - 1 купюр номіналом 10 гривень серійний номер ЮЗ5167736; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮА6997521; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЦД4727255; - купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮБ4496183; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮВ3582435; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер НЕ6288777; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮГ2714064; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЄ0796369; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮЕ1695467; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮГ6028292; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮГ1719515; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЦЕ9014500; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮА7868783; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ЮБ0771446; - 1 купюру номіналом 10 гривень серійний номер ХЕ2854304; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЄА1277614; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЮА5765033; -1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЮВ9989107; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЄА8670500; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЧГ5807772; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЄ3005947; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЖ9053555; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЖ7244105; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер АР6818064; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЖ6647884; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЮА1749942; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЄА9773000; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЖ9619702; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЄБ8247027; - 1 купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕЖ9637258; - 1 купюру номіналом 50 гривень серійний номер УВ7565214; - 1 купюру номіналом 200 гривень серійний номер ЗЕ2145963; - 1 купюру номіналом 200 гривень серійний номер ЄЄ9660813 - які зберігаються в матеріалах кримінального провадження повернути власнику.
Арешт накладений Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/412/23 н/п 1-кс/490/297/2023 від 19.01.2023 року - скасувати.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1