Справа № 522/4658/23
Провадження № 2-а/522/172/23
21 квітня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Косіциної В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування Ткачик Алли Валентинівни, інспектора з паркування Наконечного О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси 10 березня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування Ткачик Алли Валентинівни, інспектора з паркування Наконечного О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ОДП 5734256 від 24.01.2023 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 24 січня 2023 року інспектором Ткачик А.В. було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 5734256 від 24.01.2023 року, якою на водія, якого визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесено посадовою особою незаконно, з порушенням, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП. Інспектор не надав жодних доказів підтведжуючих особу водія та факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки вона не могла керувати транспортним засобом, так як не отримувала посвідчення водія, що призвело до незаконного притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу.
Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування Ткачик Алли Валентинівни, інспектора з паркування Наконечного О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня ухвали отримання для усунення вказаних у ній недоліків.
27 березня 2023 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява про скасування постанови про адміністративне правопорушення (з виправленими помилками).
У період з 27.03.2023 по 31.03.2023 року включно головуючий суддя Косіцина В.В. перебувала у щорічній відпустці.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 03 квітня 2023 року було відкрито провадження по справі, встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін нна 12 квітня 2023 року.
Судове засідання 12 квітня 2023 року не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.
В засідання 21.04.2023 року від позивачки надійшла заява про розгляд за відсутності, відповідачі не з'явились, у зв'язку з чим судом було ухвалено розглянути справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши усі наявні докази, та надавши оцінку всім аргументам учасників викладених у позові та відзиві справи суд встановив.
Судом встановлено, що 24.01.2023 року інспектором з паркування Ткачик Аллою Валентинівною було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 5734256 відносно ОСОБА_1 , 28.04.1958 із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що 24.01.2023 року 13:11:06 в м. Одеса, на вул. Катерининська-Новощіпний ряд, 5 водій транспортного засобу Toyota Hi Ace, д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку, стоянку на пішохідному переході, чим порушено ч. 3 ст. 122 КУпАП та (п. 15.9 г Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2009 року № 1342).
Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 14-2 КУпАП.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання її винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 року № 1342.
Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб'єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (п. 2).
Згідно п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зупинка забороняється:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;
е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем зроблено фотофіксацію, яка розміщена на сайті за посиланням: https://carparking.omr.gov.ua/protocol/, які містять зображення транспортного засобу, але не підтверджують факт порушення саме позивачем правил паркування транспортних засобів по зазначеній адресі в м. Одеса по вул. Катерининська-Новощіпний ряд, 5, оскільки на фотознімках відображено транспортний засіб Toyota Camry, д/н НОМЕР_2 , який дійсно здійснив зупинку, стоянку на пішохідному переході.
Однак, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником малотонажного вантажного фургону Toyota Hi Ace, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 17).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 122 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Так, з матеріалів справи неможливо встановити факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, яке виразилось у порушенні правил паркуванні транспортного засобу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Склад адміністративного правопорушення обов'язково має містити наступні ознаки: об'єкт правопорушення, суб'єкт правопорушення, об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, відповідачем не встановлено суб'єкта правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Отже, судом з'ясовано, що особою якою складено оскаржувану постанову не встановлено належним чином суб'єкта правопорушення, що має наслідком відсутність складу правопорушення.
Приймаючи до уваги обставину, що на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, суд вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.
При цьому, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та його складу. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відтак, суд приходить до висновку про н необхідність скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Такий спосіб захисту порушеного права позивача буде належним і достатнім для поновлення порушеного права позивача.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст. 139 КАС України, з відповідача - Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, який є суб'єктом владних повноважень, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору, а саме в розмірі 536,80 гривень (а.с. 6).
Щодо вимоги позивача про визнання дій інспекторів протиправними, суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому в частині визнання дій інспектора незаконними позов не підлягає задоволенню, оскільки КАС України не передбачає такий спосіб захисту та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення внаслідок встановлених судом порушень повністю захищає права позивача.
Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що заступник начальника відділу контролю за безпекою руху та паркування Наконечний Олександр Вікторович та інспектор з паркування Ткачик Алла Валентинівна є неналежним відповідачем у цій справі з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року № 724/716/16а згідно якої, державні інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
За таких обставин, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що наявні підстави для часткового задоволення позову, а тому необхідно постанову скасувати, провадження у справі закрити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 256, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-78, 90, 139, 229, 244- 246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування Ткачик Алли Валентинівни, інспектора з паркування Наконечного О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП5734256 від 24.01.2023 року, винесену інспектором з паркування Ткачик Аллою Валентинівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 680 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 29.08.1997 року) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21 квітня 2023 року.
Суддя Косіцина В.В.
21.04.2023