Справа № 484/2087/23
Провадження № 3/484/894/23
21 квітня 2023 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 21.04.2023 від військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської обл., громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, освіта загальна середня, військовослужбовця за мобілізацією, солдата, стрільця 1 взводу 2 роти 3 батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягувався постановами Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.10.2022, 31.12.2022, 23.01.2023, 04.04.2023 за ст. 172-20 КУпАП, -
20.04.2023 о 20:40 годині солдат ОСОБА_1 , призваний за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітку ходу, незмістовну мову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутність; вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Ознайомившись із протоколом про військове адміністративне правопорушення Т0940 №207 від 21.04.2023 та дослідивши додані до нього письмові докази, приходжу до висновку про те, що викладені у протоколі обставини адміністративного правопорушення знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 60/ДСК від 20.04.2022 ОСОБА_1 з 20.04.2022 приступив до виконання службових обов'язків за посадою стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони, НОМЕР_3
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, з 17.03.2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період.
Статтею 1 Закону "Про оборону України" визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/320 (затверджений Законом України від 17.03.2014 року за № 1126-У11 "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізації"), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно положень п.2 ч.1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 як військовослужбовець був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, визначеними статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби при перебуванні на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися всіх порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Однак, солдат ОСОБА_1 , діючи умисно, всупереч наведеним статутним обов'язкам та інтересам служби, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Так, 20.04.2023 о 20:40 годині в розташуванні військової частин НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння в умовах воєнного стану. Він мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітку ходу та незмістовну мову, що підтверджується рапортами свідків ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення стану сп'ягніння, однак він відмовився від його проходження в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що складено Акт фіксації відмови ОСОБА_1 від добровільного проходження медичного огляду від 20.04.2023.
ОСОБА_1 не оспорює факту вживання алкогольних напоїв, перебування на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено його письмовими поясненнями, доданими до протоколу про військове адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує суд у тому, що вина ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
При накладенні стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, ставлення його до вчиненого, вважаю за необхідне призначити йому стягнення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 к.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.