Справа № 473/420/23
іменем України
"21" квітня 2023 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожитий природний газ,
У січні 2023 року ТОВ «Миколаївгаз Збут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням 3% річних від простроченої суми заборгованості та інфляційних втрат за період з 01 травня 2019 року по 01 червня 2022 року в загальному розмірі 13 134,75 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що боржник, як споживач відповідних послуг, свої зобов'язання належним чином не виконував.
Проте під час вирішення питання про видачу судового наказу встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Проте, 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій зазначав, що він не є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . В підтвердження своєї заяви надав копію договору реструктуризації заборгованості за послуги газопостачання з побутовими споживачами від 23 листопада 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» та ОСОБА_2 , як споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та в якому споживач ОСОБА_2 визнала заборгованість за спожитий природний газ. Вказаним договором затверджено графік сплати нею заборгованості.
Заявником не надано належних доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме не надано доказів, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; а також до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно до п. 1 ч. 1ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 165, 166, 258-260 ЦПК України, суддя
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Роз'яснити заявнику його право на повторне звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: О.В. Вуїв