Справа № 468/729/23
2-з/468/4/23
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
21.04.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі судді Янчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою вона просить накласти арешт на легковий автомобіль OPEL INSIGNIA, державний номер НОМЕР_1 , що був придбаний у період шлюбу та передати його їй на зберігання до вирішення питання по суті.
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що на її думку колишній чоловік (відповідач по справі) до ухвалення рішення про поділ майна подружжя може знищити чи пошкодити вищевказаний автомобіль, що в свою чергу може може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
За змістом ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №183/5864/17-ц достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З вищевикладеного вбачається, що підставою для забезпечення позову мають бути відповідні факти, які підтвердженні належними та допустимии доказами.
Як зазначалось вище, заявник в обґрунтування можливості ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду посилається на те, що відповідач може знищити чи пошкодити вищевказаний спірний автомобіль.
Проте, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ускладнення чи унеможлення виконання майбутнього рішення суду, зокрема щодо знищення чи пошкодження спірного автомобіля.
До заяви не додано доказів на підтвердження наявності реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
Таким чином, припущення заявника що не накладення арешту на майно може значно ускладнити виконання рішення суду, не доведене.
З огляду на викладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149, 153, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: