Справа № 467/418/23
3/467/194/23
20.04.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Кірімової О.М.,
за участі секретаря судового засідання Рожкової Т.,М.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.04.2023 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що не ображав свою матір брутальною лайкою та вважає її поганою людиною.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 459624 від 20.04.2023 року щодо ОСОБА_1 вказаним вимогам відповідає.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім'ї полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 цього Закону психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У матеріалах справи наявні докази об'єктивного характеру, які підтверджують в діях ОСОБА_1 наявність обставин, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 20.04.2023 року, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем їх спільного проживання в стані алкогольного сп'яніння затіяв з нею сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою та образливими словами, виганяв з дому та погрожував їй фізичною розправою.
Відповідно до рапорту від 20.04.2023 року слідує, що 20.04.2023 року зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 544 від 20.04.2023 року повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 син в стані алкогольного сп'яніння вчиняє домашнє насильство, свариться, ображає нецензурною лайкою. Заявник ОСОБА_2 .
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що 20.04.2020 року в присутності працівників поліції ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, ображав нецензурною та брутальною лайкою свою матір ОСОБА_2 , а вона в цей час стояла та просила його не сваритись.
Підстави, які б давали можливість вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке виразилося у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено..
Дослідивши письмові матеріали справи, та матеріали відеозапису події, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює, суд вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк визначений санкцією ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд переконливо прийшов до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, розуміючи те, що адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень.
На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на викладені норми закону, а також враховуючи п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, вважаю за необхідне дану постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання лише після набрання нею законної сили, а строк відбування накладеного на ОСОБА_1 стягнення відраховувати з моменту його затримання.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Строк відбування стягнення ОСОБА_1 рахувати після набрання постановою законної сили та з моменту його затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір розміром 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Виконання постанови покласти на начальника відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова