КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа№ 163/2831/20
Провадження № 1-кп/170/17/23
Шацький районний суд Волинської області
19 квітня 2023 року смт. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Шацьк та в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 10.06.2020 року за №12020030150000288 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт Головне Любомльського району Волинської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця смт Головне Любомльського району Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, неодруженого, підприємця, військовозобов'язаного, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_6 , без попередньої змови між собою, у період з 18 год. 38 хв. по 18 год. 50 хв. 07.06.2020 року, знаходячись на перехресті вулиць 1 Травня та Шевченка у смт Головне Любомльського району Волинської області, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_9 , усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння шкоди здоров'ю іншій людині, завдав потерпілому ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки у праву частину обличчя, в результаті чого, заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді переломів основи черепа і лицевого черепа, а саме: лінійного подвійного перелому середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків, лінійного перелому великого крила правої клиновидної кістки зі зміщенням на товщину кортикального шару та поширенням на стінку зорового каналу (без його деформації), лінійного перелому зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи (по типу депресивного) із зміщенням відламку до 3,0 мм, лінійного перелому нижньої стінки правої орбіти із мінімальним (до 1 мм) зміщенням відламків, до середини від підглазничного каналу, які у своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
ОСОБА_6 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_5 , без попередньої змови між собою, у період з 18 год. 38 хв. по 18 год. 50 хв. 07.06.2020 року, знаходячись на перехресті вулиць 1 Травня та Шевченка у смт Головне Любомльського району Волинської області, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_9 , усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння шкоди здоров'ю іншій людині, завдав кулаками близько 8 ударів по тілу ОСОБА_9 , в результаті чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в білкову оболонку правого ока, синця навколо правого ока, який поширюється на всю ділянку правої щоки, садна на задній поверхні правого ліктевого суглобу, які у своїй сукупності носять ознаки легких тілесних ушкоджень, рани на слизовій оболонці нижньої губи, яка носить ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, близько трьох ударів кулаками у праву частину обличчя, в результаті чого, заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді переломів основи черепа і лицевого черепа, а саме лінійного подвійного перелому середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків, лінійного перелому великого крила правої клиновидної кістки зі зміщенням на товщину кортинального шару та поширенням на стінку зорового каналу (без його деформації), лінійного перелому зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи (по типу депресивного) із зміщенням відламку до 3,0 мм, лінійного перелому нижньої стінки правої орбіти із мінімальним (до 1 мм) зміщенням відламків, до середини від підглазничного каналу, які у своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
II. Позиція обвинувачених. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що 07.06.2020 року він їхав за кермом автомобіля "Опель" разом з ОСОБА_6 в центр с. Головне. На зустріч їм рухався автомобіль, водій якого виконував небезпечні маневри по всій проїжджій частині дороги, у зв'язку з чим, щоб уникнути ДТП він скерував автомобіль вправо та виїхав на бордюр. Після того як автомобілі розминулися, вони вирішили наздогнати водія даного автомобіля, з метою його зупинки для уникнення ДТП за участю останнього. Вони наздогнали та зупинили даний автомобіль на перехресті вулиць 1 Травня та Шевченка в смт Головне. Виїшовши з автомобіля вони підійшли до водійських дверей автомобіля марки "Мерседес", та почали пред'являти претензії водію ОСОБА_9 з-приводу порушення ним правил дорожнього руху. Валерій хотів відібрати у потерпілого ключі, проте останній їх не надав, тоді ОСОБА_11 завдав потерпілому два удари по губі і відійшов. Водій даного автомобіля перебував в стані алкогольного сп'яніння. В результаті конфлікту, який виник між ними, ОСОБА_9 , вийшовши з автомобіля, розпочав шарпанину з ОСОБА_6 , під час якої були нанесені удари з обох сторін. Він намагався запобігти бійці останніх та розборонити їх. Умисно ударів потерпілому не завдавав, проте не виключає, що міг нанести один удар ОСОБА_9 , розбороняючи їх, однак не погоджується, що цей удар міг спричинити за ступенем тяжкості тяжкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вказаними в обвинувальному акті обставинами визнав повністю та суду показав наступне. 07.06.2020 року їхали автомобілем разом з ОСОБА_5 , який був за кермом в центр смт Головне. На зустріч їм рухався автомобіль, водій якого виконував небезпечні маневри по всій проїжджій частині дороги, у зв'язку з чим, щоб уникнути ДТП ОСОБА_12 скерував автомобіль вправо та виїхав на бордюр. Після того як автомобілі розминулися, вони вирішили наздогнати водія даного автомобіля, з метою зупинки водія для уникнення ДТП за участю останнього. Вони наздогнали та зупинили даний автомобіль на перехресті вулиць 1 Травня та Шевченка в смт Головне. Вийшовши з автомобіля вони підійшли до водійських дверей автомобіля марки "Мерседес", та почали пред'являти претензії водію ОСОБА_9 з-приводу порушення ним правил дорожнього руху. Водій даного автомобіля перебував в стані алкогольного сп'яніння, поводився агресивно. Він завдав потерпілому два удари в обличчя, в область губи та відійшов від автомобіля. Коли потерпілий вийшов з автомобіля то почав погрожувати їм, між ними виникла шарпанина, в результаті якої він завдав декілька ударів по тілу потерпілого, зокрема й в область обличчя. В ході конфлікту потерпілий також наніс йому декілька ударів по тілу. ОСОБА_6 зазначив, що він щиро розкаюється у вчиненому, висловив жаль з приводу своєї поведінки, примирився з потерпілим та добровільно відшкодував йому завдану шкоду. Просив не застосувати щодо нього покарання у виді позбавлення волі.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та спростування доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів. Винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України повністю доводиться наступними доказами. Приводом для внесення відомостей до ЄРДР за № 12020030150000288 була заява про вчинене кримінальне правопорушення від 09.06.2020 року, з якої встановлено, що ОСОБА_9 повідомив, що 07.06.2020 року, близько 18 год., незнайомі особи знаходячись на перехресті доріг смт Головне та с. Масловець, поблизу зупинки нанесли 2-4 удари в обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого заподіяли останньому тілесні ушкодження.
Як вбачається з висновку експерта СМЕ № 66 від 03.08.2020 року, виявлені у потерпілого ОСОБА_9 при опосвідчені крововилив в білкову оболонку правого ока, синець навколо ока, який поширюється на всю ділянку правої щоки враховуючи їх характер, утворився можливо за 4-5 діб до часу його опосвідчення, синець на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, враховуючи його характер, утворився можливо за 6-11 діб до часу його опосвідчення внаслідок дії тупих предметів. Садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу утворились внаслідок дії тупих предметів з шорсткою або тупо-загостреною діючою поверхнею, враховуючи їх характер, можливо за 1-3 доби до часу його опосвідчення. Всі вищезазначені ушкодження, як у своїй сукупності так і кожне окремо, носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Виявлена у ОСОБА_9 при опосвідченні рана на слизовій оболонці нижньої губи в центрі утворилась внаслідок дії твердого предмету з тупо-загостреною діючою поверхнею, враховуючи її характер, можливо за 3-5 діб до до часу його опосвідування і носить ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я поскільки для свого лікування і створення окріплого рубця потрібен час не менше 7-8 діб. Згідно висновків лікарів рентгенологів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у ОСОБА_9 наявні: переломи основи і лицевого черепа:
- лінійний подвійний перелом середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків;
- лінійний перелом великого крила правої клиновидної кістки зі зміщенням на товщину кортинального шару та поширенням на стінку зорового каналу (без його деформації);
- лінійний перелом зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи (по типу депресивного) із зміщенням відламку до 3,0 мм;
- лінійний перелом нижньої стінки правої орбіти із мінімальним (до 1 мм) зміщенням відламків, до середини від підглазничного каналу..." Вищевказані ушкодження могли утворитись внаслідок не менш чим однієї дії тупого предмету, який діяв в ділянку обличчя справа (ділянку правого ока і правої виличної кістки) і у своєї сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх заподіяння (т. 1 а.с. 152-154).
Стороною захисту подано клопотання про визнання доказу - висновку СМЕ від 03.08.2020 року недопустимим доказом, з підстав його неповноти, зокрема й через відсутність медичної документації рентгенівських знімків, оскільки експертиза проведена шляхом дослідження медичної картки потерпілого, проте не досліджено медичну документацію, що перебувала в розпорядженні потерпілого (рентгенові знімки), а вказаний висновок не відповідає матеріалам кримінального провадження, зокрема відеозапису нанесення тілесних ушкоджень. Згідно медичних документів, за ступенем тяжкості завдані ОСОБА_9 тілесні ушкодження станом на 07.06.2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а в свою чергу, тілесні ушкодження, які виявлені 10.06.2020 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи. Будь-яких клопотань про надання додаткових матеріалів на стадії досудового розслідування під час проведення СМЕ експертом заявлено не було. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка судовий експерт ОСОБА_15 показав, що інформація, викладена у висновку СМЕ від 03.08.2023 року відповідає дійсності, висновок є максимально об'єктивний. У нього в розпорядженні була достатня кількість даних (документів) для вирішення поставлених експертизою питань. 11.06.2020 року було проведено освідування ОСОБА_9 . Тяжкі тілесні ушкодження могли утворитися більше 2 та менше 5 днів до освідування, тобто і 7.06.2020 року. Зазначені тяжкі тілесні ушкодження могли бути нанесені кулакам руки з кількості ударів з 1 до 5. Суд також зауважує, що наявність медичних документів потерпілого при проведенні комісійної експертизи не вплинула на зміну ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. За клопотанням сторони захисту ухвалою суду у справі призначено комісійну судово-медичну експертизу.
Висновком експертів комісійної судово-медичної експертизи № 14 від 25.04.2022 року встановлено комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 у вигляді перелому кісток лицевого та основи черепа, а саме: лінійний подвійний перелом середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків; лінійний перелом великого крила правої клиновидної кістки зі зміщенням на товщину кортикального шару та поширенням на стінку зорового каналу (без його деформації); лінійний перелом зовнішньої стінки правої орбіти без зміщення відламків в попередній 1/3; втиснутий уламковий перелом зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи (по типу депресійного) із зміщенням відламку до 3,0 мм, лінійний перелом нижньої стінки правої орбіти із мінімальним (до 1 мм) зміщенням відламків, до середини до підочного каналу - вищезазначені ушкодження могли утворитись внаслідок не менш чим однієї дії тупого предмету, який діяв в ділянку обличчя справа (ділянка правого ока, правої виличної кістки); субтотальний гемосинус правої верхньощелепної пазухи; підшкірна гематома навколо правого ока з поширенням на праву щічну ділянку з забоєм м'яких тканин та підшкірною емфіземою в даній анатомічній ділянці; субконюнктивальний крововилив на правому очному яблуку; посттравматична розбіжна косина правого ока виник в результаті безпосередньої місцевої травмуючої дії тупих предметів (предмету), більш детальна характеристика яких не відобразилась в морфології ушкоджень, цілком можливо в час вказаний в матеріалах кримінального провадження №12020030150000288. Згідно п.2.1.3 б) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України", за ступенем тяжкості комплекс вказаних вище тілесних ушкоджень відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер та анатомічну локалізацію даних тілесних ушкоджень - виключається можливість їх виникнення під час падіння з висоти власного зросту (як з прискоренням так і без). Тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ у вигляді струсу головного мозку; рани на слизовій оболонці нижньої губи по центру виникли в результаті травмуючої дії тупого предмету (предметів), більш детальна характеристика не відобразилась в морфології ушкоджень, не виключається їх виникнення в час, вказаний в матеріалах кримінального провадження, а саме 07.06.2020 року. За ступенем тяжкості вказані вище тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння та лікування необхідний час більше 6 діб Враховуючи характер та анатомічну локалізацію даних тілесних ушкоджень - виключається можливість їх виникнення під час падіння з висоти власного зросту (як з прискоренням так і без). Тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого ліктьового суглоба та другого пальця правої кисті виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів або при ударі об такі, не виключається можливість їх виникнення в час вказаний в матеріалах кримінального провадження, а саме 07.06.2020 року. За ступенем тяжкості вказані вище тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та анатомічну локалізацію даних тілесних ушкоджень - не виключається можливість їх виникнення під час падіння з висоти власного зросту (як з прискоренням так і без). Тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого стегна виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкоджень, цілком можливо за 6-11 діб до моменту огляду (11.06.2020 року). За ступенем тяжкості вказане вище тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Судово-медичних даних про можливість виникнення даного тілесного ушкодження під час падіння з висоти власного зросту (як з прискоренням, так і без) - немає.
Враховуючи характер та анатомічну локалізацію виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, можна судити, що фактичний механізм їх утворення не суперечить механізмові, що вказаний ним 21.08.2020 року при проведенні слідчого експерименту за його участю та відеозапису з місця події від 07.06.2020 року (т. 3, а.с. 52-62).
Сторона захисту вважає, що висновок експертів СМЕ від 25.04.2022 року, як і попередній висновок експерта є неповним, не відповідає матеріалам кримінального провадження, оскільки експерти посилаються на висновок первинної експертизи, не конкретизовано від одного чи кількох ударів утворився комплекс тяжких тілесних ушкоджень, їх послідовність, в ньому містяться припущення щодо строків утворення тяжких тілесних ушкоджень. Також стороною захисту надано висновок експертів з питань в галузі судово-медичної експертизи Центру судово-медичних послуг "МіБі-Лекс" ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , в якому зазначено, що Висновок експерта № 66 від 03.08.2020 року та Висновок експертів № 14 від 25.04.2022 року не відповідають вимогам нормативних документів, які регламентують проведення судово-медичної експертизи. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження: лінійний подвійний перелом середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків; лінійний перелом зовнішньої стінки правої верхньощелепної пазухи (по типу депресивного) із зміщенням відламку до 3,0 мм; лінійний перелом нижньої стінки правої орбіти із мінімальним (до 1 мм) зміщенням відламків, до середини від підглазничного каналу... являють собою одну багатокомпонентну травму вилично-орбітального комплексу, що могла виникнути внаслідок однієї травматичної дії тупого предмету за механізмом удару в дану ділянку. Дане ушкодження відноситься до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я, що перевищує 21 добу. Що стосується лінійного перелому великого крила правої клиновидної кістки зі зміщенням на товщину кортинального шару та поширенням на стінку зорового каналу (без його деформації), то даний діагноз має бути вертифікований шляхом проведення повторного МСКТ дослідження, тому експерти мали б утриматися від встановлення тяжкості даного ушкодження при відсутності додаткового дослідження.
Разом з тим, суд зауважує, що наданий стороною захисту висновок експертів з питань в галузі судово-медичної експертизи Центру судово-медичних послуг "МіБі-Лекс" ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , який є подібним на рецензію на висновок СМЕ, суд визнає недопустимим доказом, в силу ч. 2-3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовим експертом держаних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної діяльності. Разом з тим стороною захисту не надано доказів, що ОСОБА_16 є атестованим експертом, відомості в Реєстрі атестованих судових експертів про таку особу відсутні. Тому висновок складений особою, яка не є атестованим судовим експертом. Окрім того, дана установа не є державною установою в розумінні ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю, а відтак проведення судово-медичної експертизи й складання висновку даною установою не може вважатися доказом отриманим у встановленому законом порядку.
Також в ході судового розгляду, сторона захисту ставила під сумнів надання експертам для дослідження всіх медичних документів щодо потерпілого ОСОБА_9 . Зазначала, що такі документи не були відкриті їй та надані для ознайомлення. В спростування даних доводів представник потерпілого ОСОБА_10 надав суду супровідний лист адресований Волинському обласному бюро СМЕ, в якому зазначений перелік оригіналів медичної документації потерпілого ОСОБА_9 , які надавалися експертам.
Тому суд вважає, що висновки СМЕ від 03.08.2020 року та від 25.04.2022 року, узгоджуються між собою, висновок комісійної СМЕ підтверджує відомості зазначені у висновку СМЕ від 03.08.2020 року, зокрема в частині виявлення тяжких тілесних ушкоджень, механізму їх утворень. Особи, що проводили експертизу є атестованими експертами, експертиза проведена за оригіналами медичної документації. Судово-медичних даних про послідовність спричинених ОСОБА_9 тілесних ушкоджень немає, оскільки вони утворились в короткий проміжок часу.
Постановою дізнавача ОСОБА_18 від 11.08.2020 року, після отримання висновку експерта про наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень, змінено правову кваліфікацію у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України. Постановою слідчого ОСОБА_19 від 28.08.2020 року змінено правову кваліфікацію у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 121 КК України на ч.2 ст. 121 КК України.
Сторона захисту зазначає, що відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125, ч.ч. 1, 2 ст. 121 КК України вносились слідчим, а не органом дізнання. Передача справи за підслідністю в орган дізнання не здійснювалось, що є порушенням принципів проведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях. Проте суд зауважує, що форма досудового розслідування проступків - дізнання була введена в дію з 01.07.2020 року, а відомості до ЄРДР по даному факту внесено 09.06.2020 року. Тому й відомості до ЄРДР внесено саме слідчим, а після того, як було встановлено, що потерпілому завдано тяжкі тілесні ушкодження постановою прокурора від 11.08.2020 року було визначено слідчих в даному кримінальному провадженні. З протоколу слідчого експерименту від 21.08.2020 року за участю потерпілого, в ході якого ОСОБА_9 показав та розповів як відбувалися події, окремо показав за участю статистів механізм нанесення йому ударів ОСОБА_6 , коли він перебував в автомобілі на сидінні водія, механізм нанесення ударів ОСОБА_6 в праву частину обличчя коли вони стояли позаду автомобіля «Мерседес», а також механізм нанесення удару ОСОБА_5 у праву ділянку обличчя потерпілого, від якого він впав (т.2, а.с. 108-113).
Стороною захисту подано заяву про визнання даного доказу недопустимим, оскільки при проведенні слідчого експерименту не були залучені підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Проте суд вважає хибним думку сторони захисту, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, підозру останнім вручено не було, тому вони на той час ще не набули статусу підозрюваних в даному кримінальному провадженні.
З відеозапису з оптичного диска лазерних систем зчитування, який був здобутий як доказ у передбачений законом порядок, зокрема з файлового документу ch03_20200607183822 встановлено, що даний відеофайл записаний камерою зовнішнього відеоспостереження, яка фіксує рух на перехресті вул. 1 Травня та Шевченка в смт Головне. При перегляді відеозапису в лівому верхньому куті наявні написи :06-07-2020 Sun 18:38:22 та 06-07-2020 18:50:48 в кінці відеофайлу, тобто час запису даної камери. Даною камерою зафіксовано рух автомобіля марки "Мерседес" білого кольору, який рухається по автодорозі та зупиняється по лівій смузі свого руху, на перехресті зазначених вище напрямків. За вказаним автомобілем рухається автомобіль марки "Опель" білого кольору, який зупиняється на протилежній частині дороги від автомобіля марки "Мерседес". З даного автомобіля виходять двоє осіб чоловічої статі, один - чоловік середньої тілобудови, шатен, одягнений в білу футболку, інший - середньої тілобудови, брюнет, одягнений у чорну футболку, які підходять до передніх пасажирських дверей автомобіля марки "Мерседес", де спілкуються з водієм. Після чого особа в білій футболці переходить на протилежну сторону автомобіля - до водійських дверей, де через опущене вікно водійських дверей наносить 2 удари у обличчя водію вказаного автомобіля. В подальшому двоє цих осіб відходять до задньої частини даного автомобіля, водій якого виходить із нього і йде до них, розпочинає штовханину, яка переростає у бійку, вказані особи у даній обстановці переміщаються на ліву сторону від автомобіля марки "Мерседес", де між ними продовжується бійка, де особа у білій футболці наносить удар водію автомобіля марки "Мерседес", кількість ударів при перегляді відео не вдається відслідкувати. В подальшому, вказані особи знову переміщаються за задню частину автомобіля марки "Мерседес", де особа у білій футболці наносить удар в обличчя водію автомобіля марки "Мерседес", після чого останній напівоберта розвертається вправо, як в цей момент особа у чорній футболці ( ОСОБА_20 ) кулаком правої руки наносить потерпілому удар у праву частину обличчя, в результаті чого водій автомобіля "Мерседес" падає і особа у білій футболці наносить удари йому ногою, їх кількість при огляді відео не вдається розгледіти. Після цього водій автомобіля "Мерседес" піднімається на ноги і між ними знову шарпанина, особа у білій футболці знову наносить йому удар в обличчя, особа у чорній футболці намагається останніх розборонити, при цьому водій даного авто кроками відступає назад, де після нанесення удару в ліву частину обличчя особою у білій футболці, перечіплюючись падає на спину. Після даного падіння самостійно піднімається на ноги, бере камінь та замахується на нападника, який втікає. Водій біжить за ним на проїжджу частину дороги, знову піднімає камінь та замахується на нападника, однак викидає його. В подальшому між даними учасниками ще триває суперечка, що проглядається по їх жестам. Після чого всі учасники сідають у свої авто та їдуть у своїх напрямках руху (т. 2, а.с. 114).
Сторона захисту просила визнати даний доказ недопустимий, оскільки відеозйомка, яка міститься на ньому є копією. Суд зауважує, що відповідно до Висновку ККС ВС (постанова від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19), записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа. За клопотанням сторони захисту, ухвалою суду від 17.06.2021 року, витребувано з Головненської селищної ради носій електронної інформації - систему відеонагляду марки "Nikvision" модель DS-7608 NI-K2, серії D 29700223, у якій міститься жорсткий диск марки "Western Digital", модель WD20 PURX-78 P6ZY0, серії WCC4M2XUR62L, на якому міститься відеофайл: ch03_20200607183822, на якому зафіксовано факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 на перехресті вулиць 1 Травня та Шевченка у смт Головне Любомльського району Волинської області 07.06.2020 року. При дослідженні даного відеофайлу за участю спеціаліста, встановлено, що обставини повністю співпадають з обставинами, дослідженими з оптичного диска лазерних систем зчитування. Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 надав покази про те, що 07 червня 2020 року він керував автомобілем "Мерседес" в смт. Головне, зупинився на вимогу водія автомобіля "Омель, який рухався в попутному напрямку позаду нього біля перехрестя вулиць 1 Травня та Шевченка. Сидячи в автомобілі за кермом до нього підійшли обвинувачені, та ОСОБА_6 завдав йому приблизно два удари кулаком в праву сторону обличчя. Обвинувачені відійшли від автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля та запитав їх про причини побиття, ОСОБА_6 завдав йому один удар кулаком в праву частину обличчя, в область щоки, в нього запаморочилась голова і він замахнувся рукою на ОСОБА_11 , проте той знову наніс йому удар кулаком в обличчя в районі губи. Його розвернуло та він похилився в праву сторону і в цей момент ОСОБА_20 наніс йому удар в обличчя в область правого ока після чого він впав на землю. Лежачи на землі відчув удар ногою в спину, який наніс ОСОБА_11 . Подальших подій на місці конфлікту не пам'ятає. В результаті завданих ударів він отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Коли він звернувся в лікарню, йому зробили рентгенівський знімок та повідомили, що перелому немає, запропонували їхати додому. Коли у зв'язку з поганим почуттям здоров'ям, що виразилось у болях в голові, рвоті, повторно він звернувся до лікаря йому зробили рентгенівський знімок та зазначили про підозру на перелом. На час конфлікту в стані алкогольного сп'яніння не перебував, алкогольні напої вживав дома, після події. На даний час він будь-яких претензій до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 немає, завдані збитки йому відшкодовано. Потерпілий ОСОБА_9 просив обвинувачених суворо не карати, не позбавляти волі, оскільки йому відшкодовано збитки і вони примирилися. Цивільний позов просив залишити без розгляду у зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченими шкоди. Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що того дня перебував в центрі смт Головне та помітив, як проїжджали автомобілі потерпілого та підозрюваних в зустрічному напрямку. Водій ОСОБА_9 перешкоджав проїзду автомобіля обвинувачених, з його маневрів було помітно, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після того, як автомобілі розминулись ОСОБА_20 розвернувся та почав рух за автомобілем потерпілого. Оскільки йому було цікаво як будуть розгортатись події далі, він сів на мопед з товаришем та поїхав в напрямку руху автомобілів. Коли вони приїхали на перехрестя вулиць 1 Травня та Шевченка, то побачили на відстані близько 10 метрів, як до автомобіля ОСОБА_9 , який в цей час сидів на сидінні водія, підійшов ОСОБА_11 і пред'явив якісь претензії. Між ними виникла шарпанина. Ударів не було. ОСОБА_11 відійшов від автомобіля, в цей час вийшов ОСОБА_9 та між ними знову виникла шарпанина, та нанесення ударів один одному. ОСОБА_9 ,. зачепившись, впав. В той час як потерпілий піднявся ОСОБА_22 почав їх розбороняти. Після цього потерпілий наніс удар ОСОБА_12 у вухо. На думку свідка в ході конфлікту ОСОБА_5 сильних ударів потерпілому, які б могли заподіяти тяжкі тілесні ушкодження останньому, не задав. ОСОБА_23 ударів потерпілому не наносив. Потерпілий підходив до них, погрожував, перебував в стані алкогольного сп'яніння. Допитаний в якості свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що на місці інциденту 07.06.2020 року не був, проте приблизно через тиждень півтора був на відпочинку на озері та бачив як ОСОБА_6 попросив вибачення перед потерпілим та передав йому гроші в сумі 10 тис. грн. Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 , лікар, суду показала, що самостійно не обстежувала потерпілого, хоча бачила його, він мав травму, яку не пам'ятає, чи перебував потерпілий в стані алкогольного сп'яніння не пам'ятає. Допитаний в якості свідка ОСОБА_26 , лікар-травматолог, суду показав, що оглядав потерпілого, по документам було встановлено алкогольне сп'яніння, невролог мав його ложити на обстеження, проте він на той час відмовився. Явного перелому видно не було, хоча на знімках кутовий перелом може не бути помітно, необхідно робити МРТ чи КТ. Допитані в якості свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , родичі обвинуваченого ОСОБА_5 , в судовому засіданні повідомили, що ввечері 07.06.2020 року ОСОБА_9 приїхав до місця проживання ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння повідомив, що його побив ОСОБА_12 , поводив себе агресивно, говорив, що йому повинні заплатити гроші, після чого поїхав у невідомому напрямку. Ушкоджень, синців на тілі ОСОБА_9 не помітили. Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_30 суду показав, що до ВП надійшло повідомлення з КП «Любомльська районна лікарня» про доставлення до закладу ОСОБА_9 з травмою. По прибуттю до лікарні бачив ОСОБА_9 , останній розмовляв мляво, перебував в стані алкогольного сп'яніння, скаржився, що його побили в смт. Головне, проте ніяких заяв з приводу його побиття подавати не захотів. З повідомлення №73 від 07.06.2020 року, адресованого КП «Любомльська районна лікарня» Любомльському ВП ГУНП у Волинській області вбачається, що в лікарню о 20:00 доставлений ОСОБА_9 , 1984 р.н. з травмою «Алкогольне сп'яніння. Забій крововилив правої скулової ділянки, ЗЧМТ» (т.2, а.сп. 9). Враховуючи вищезазначене, оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що інкриміновані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. З дослідженого в судовому засіданні відеофайлу з камери відеоспостереження, яке було відтворено спеціалістом із використанням програмних забезпечень, за допомогою яких було сповільнено відеозйомку, збільшено зображення, що відтворювалось, чітко помітно, як обвинувачений ОСОБА_5 (особа в чорній футболці) наніс удар кулаком правої руки у праву частину обличчя потерпілого, в результаті чого ОСОБА_31 впав на землю (час на відео з камери спостереження 18:40:46). Нанесення даних тілесних ушкоджень узгоджуються з висновками експертів, в частині виявлення у потерпілого лінійного подвійного перелому середньої третини правої виличної кістки з кутовим зміщенням уламків та показами потерпілого. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що не виключає, що він міг нанести удар потерпілому, проте не визнає, що від його удару могли бути спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Показання потерпілого ОСОБА_32 , що він на момент конфліктної ситуації, що переросла в бійку в стані алкогольного сп'яніння не перебував, а вживав спиртні напої після події вдома, спростовуються показаннями обвинувачених, свідків та повідомленням КП "Любомльська районна лікарня" від 07.06.2020 року. Так, обвинувачені, а також свідок ОСОБА_21 , який безпосередньо був на місці події та до якого підходив потерпілий, в судовому засіданні показали, що потерпілий ОСОБА_9 перебував стані алкогольного сп'яніння. Згідно відео з камери відеоспостереження, потерпілий ОСОБА_9 після конфлікту о 18:50 год., сідає за кермо та розпочинає рух автомобілем. Також свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 показали, що ввечері 07.06.2020 року ОСОБА_9 приїжджав до будинку ОСОБА_12 , перебував в стані алкогольного сп'яніння. Факт перебування обвинуваченого в п'яному стані також підтверджується повідомленням №73 від 07.06.2020 року, зазначена година 20.00, адресованому КП «Любомльська районна лікарня» Любомльському ВП ГУНП у Волинській області, а також показами поліцейських ОСОБА_34 , ОСОБА_26 , які прибули до лікарні того вечора. Ці всі обставини, в їх сукупності, спростовують показання потерпілого про те, що він був тверезий під час конфлікту. Отже, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило розлад здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину потерпілого ОСОБА_9 , вчиненого групою осіб, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України. Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило розлад здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину потерпілого ОСОБА_9 , вчиненого групою осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України. ІV. Призначення покарання. Обираючи вид та міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є умисним тяжким злочином; зокрема кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_35 за частиною 2 статті ст. 121 КК України, яка зумовлена вчиненням злочину групою осіб, проте без попередньої змови, що свідчить про меншу ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними кримінального правопорушення, також положення ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» вказано, що виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визначати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій ст. 66 КК України. Згідно п. 5 даної Постанови Пленуму Верховного Суду України судам треба мати на увазі, що наведений у ч.1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпними. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 цієї статті. Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Згідно обвинувального акту, обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в порядку ст. 66 КК України стороною обвинувачення не встановлено. Разом з тим, суд вважає, що під час розгляду даного кримінального провадження встановлено наявність таких пом'якшуючих обставин, як вчинення кримінального правопорушення особою молодого віку, а також добровільне відшкодування завданої шкоди. Так в судовому засіданні, зокрема з анкетних даних обвинувачених встановлено, що останнім на момент вчинення кримінального правопорушення було по 26 років. З поданої під час судового розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_9 заяви від 01.03.2023 року вбачається, що матеріальна та моральна шкода, що була завдана останньому відшкодована в повному обсязі, у зв'язку з чим він будь-яких претензій до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 немає. Також суд вважає обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_9 . Так під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_9 07.06.2020 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, виконував небезпечні маневри на дорозі, чим міг створити аварійну ситуацію чи ДТП, до початку конфлікту поводив себе агресивно, погрожував обвинуваченим, що підтверджується показами обвинувачених, свідка ОСОБА_36 , який був безпосередньо на місці події. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_6 по приїзду на місце події підійшов до автомобіля обвинуваченого завдав два удари потерпілому через відкрите скло дверей автомобіля, в той час, коли останній перебував на сидінні водія. Після цього відійшов від автомобіля потерпілого. Потерпілий вийшовши з автомобіля підійшов до обвинувачених та почав їх штовхати, чим, на думку суду, спровокував нанесення ними ударів в подальшому потерпілому. Тому суд враховує протиправну поведінку потерпілого, який спровокував конфліктну ситуацію вцілому та нанесення йому ударів обвинуваченими. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , судом не встановлено. При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує, пом'якшуючі обставини - вчинення кримінального правопорушення особою молодого віку, добровільне відшкодування завданих збитків, а також попередню неправомірну поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину. Суд враховує також, що останній хоч не визнав ступеня тяжкості нанесених тілесних ушкоджень, проте не заперечував факт нанесення удару потерпілому, а також думку самого потерпілого ОСОБА_9 , стан здоров'я якого відновився, який просив суд суворо не карати ОСОБА_5 , зазначивши, що він примирився з останнім та немає жодних претензій до нього, що в сукупності знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та свідчить про наявність підстав для призначення йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує сукупність обставин, що пом'якшують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою молодого віку, добровільне відшкодування завданих збитків, а також попередню неправомірну поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину. Суд враховує також визнання обвинуваченим ОСОБА_6 винуватості у вчиненому, щире каяття, бажання ОСОБА_6 стати на шлях виправлення, а також думку самого потерпілого ОСОБА_9 , стан здоров'я якого відновився, який просив суд суворо не карати ОСОБА_6 , зазначивши, що він примирився з останнім та немає жодних претензій до нього, що в сукупності знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та свідчить про наявність підстав для призначення йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На думку суду, таке покарання буде справедливим, відповідатиме вимогам закону, принципам законності, обгрунтованості покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Разом з тим, суд враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених, відсутність обтяжуючих обставин, дані про ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які характеризуються по місцю проживання позитивно, беруть активну участь у житті селища, раніше не притягувались до кримінальної відповідальності, з часу вчинення кримінального правопорушення по даний час кримінальних правопорушень не вчиняли, у зв'язку з чим їх рівень ризику небезпеки для суспільства суд розцінює як низький, а також думку потерпілого, який просив не призначати обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, тому суд вважає, що дані обставини істотно знижують ступінь суспільної небезпечності винних, та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без відбування покарання, але в умовах здійснення уповноваженим органом з питань пробації постійного контролю за їх поведінкою протягом максимального іспитового строку, з покладенням на обвинувачених обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. V. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. У зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_9 просив залишити цивільний позов без розгляду, тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_9 до обвинувачених слід залишити без розгляду. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні. Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов ОСОБА_9 залишити без розгляду. Речові докази у кримінальному провадженні: матеріальний об'єкт інформації - медичну картку, у якій міститься відповідна інформація, а саме відображені записи стаціонарного хворого повернути Волинській обласній клінічній лікарні; носій електронної інформації - оптичний диск для лазерних систем зчитування "Verbatim" DVD-R 4/7 GB, на якому міститься відефайл: ch03_20200607183822 - залишити в матеріалах кримінального провадження; носій електронної інформації - система відеонагляду марки "Nikvision", модель DS-7608 NI-K2, серії D 29700223, у якій міститься жорсткий диск, марки "Western Digital, модель WD20 PURX-78 P6ZYO, серії WCC4MXUR62L, на якому відефайл: ch03_20200607183822 - повернути Головненській селищній раді Ковельського району Волинської області.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного через Шацький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1 Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1