19 квітня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 704/1118/22
Провадження № 22-ц/821/525/23
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Ярошенка Б.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Новік Владислав Ігорович
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши упорядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новіка Владислава Ігоровича на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 березня 2023 року (постановлену в приміщенні Тальнівського районного суду Черкаської області під головуванням судді Дьяченка Д.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на майно, -
15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на майно.
08 березня 2023 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначив, що бажає зберегти сім'ю, а тому просить суд надати сторонам строк на примирення терміном на 6 місяців.
Представник позивачки в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про надання сторонам строку на примирення.
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 березня 2023 року провадження у справі - зупинено в зв'язку з наданням сторонам строку для примирення до 08.09.2023 року.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки відповідач не бажає припиняти шлюбні відносини, а суд зобов'язаний застосовувати міри для збереження сім'ї, то, в даному випадку, надання строку на примирення подружжя є виправданим. При цьому, за висновками суду, надання такого строку не порушуватиме прав позивачки.
В апеляційній скарзі, поданій 09 березня 2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Новік В.І., вважаючи оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 березня 2023 року, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні питання про розірвання шлюбу, оскільки такий може бути розірвано за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного із них чи інтересам дітей.
Вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, які зводяться до того, що сторони мають різні погляди на життя, між ними постійно виникають конфлікти та вони вже досить тривалий час не проживають разом, є тими обставинами, що вказують на неможливість примирення, у зв'язку із чим подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін та їх дитини.
Зазначає, що сторона відповідача використовує можливість примирення виключно з метою затягування справи, що порушує розумні строки її розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Новіка В.І. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Тальнівського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на майно.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що надання сторонам по справі строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, тому зупинив провадження у справі та надав строк для примирення до 08.09.2023 року.
Перевіряючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду.
Суди повинні використовувати надану законом можливість вжиття заходів для примирення подружжя, особливо, за наявності неповнолітніх дітей.
Про зазначене також роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року.
Із заяви про надання строку на примирення встановлено, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги заперечує у повному обсязі, вважає за можливе збереження шлюбних відносин. Зазначає, що сімейні відносини погіршилися у зв'язку з війною в Україні, однак вважає себе, позивачку та їхню спільну дитину сім'єю, яка переживає складні часи та кризу у стосунках та який впевнений у тому, що теплі з позивачкою відносини вдасться відновити за період надання судом строку на примирення подружжя.
Статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов'язаний або може зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі зокрема, у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення (п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Строки на які зупиняється провадження у справі визначені статтею 253 ЦПК України.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи обставини справи та фактичні взаємини подружжя, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність надання строку для примирення та у зв'язку з цим зупинення провадження по справі, зважаючи на наявність у подружжя малолітньої дитини, заперечення позовних вимог відповідачем ОСОБА_2 та його бажанням зберегти сім'ю.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що сторони мають різні погляди на життя, між ними постійно виникають конфлікти та вони вже досить тривалий час не проживають разом, що, на думку апелянта, свідчить про неможливість примирення, а подальше збереження шлюбу є таким, що суперечитиме інтересам обох сторін та їх дитини, то такі обставини будуть предметом дослідження судом при розгляді справи по суті та не впливають на обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, що обумовлено відсутністю згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги представникаОСОБА_1 - адвоката Новіка Владислава Ігоровича суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новіка Владислава Ігоровича - залишити без задоволення.
Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на майно - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко