Справа № 948/765/23 Номер провадження 11-сс/814/558/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 квітня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 16 березня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора ОСОБА_6 та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 квітня 2023 року відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, повара ВЧ НОМЕР_1 , освіта середня технічна, раніше не судимого.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 268 400,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків, в разі внесення застави, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може:незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, особу підозрюваного:є військовослужбовцем, прийшов на службу добровольцем, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, тобто має міцні соціальні зв'язки, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Водночас суд вважав, що ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, спрямоване на приховування злочину, не знайшли свого підтвердження, оскільки підозрюваний раніше не судимий, доказів протиправної його поведінки до даних подій суду не надано, навпаки, позитивно характеризується за місцем несення військової служби та під час проведення досудового розслідування і перебування під заставою, прокурором не заперечувалися доводи сторони захисту про належну поведінку підозрюваного, а відтак вказані ризики носять характер припущень та є недоведеним і вказані ризики не були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, а прокурором не доведено, що такі ризики з'явилися.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить змінити частково ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 16.03.2023 та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб без визначення розміру застави.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ризики, передбачені п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України залишаються реальними, триваючими та продовжують об'єктивно існувати.
Звертає увагу, що суд неналежним чином оцінив всі ризики, які існують у провадженні та дійшов хибного висновку про можливість визначення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 268 400,00 грн. оскільки ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий умисний злочин проти життя та здоров'я людини та вчинив злочин в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , вивчивши матеріали провадження за клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні СВ ВП№1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221250000419 від 21.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 21.10.2022 близько 07 год. 30 хв., перебуваючи в домоволодінні, розташованому в Харківській області Чугуївського району, на грунті тривалих неприязних особистих стосунків, умисно, за допомогою військової, автоматичної, вогнепальної зброї «АКС-74У» здійснив п'ять пострілів у спину ОСОБА_9 , від яких останній загинув на місці.
22.10.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
22.10.2022 ухвалою слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області стосовно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.12.2022 року з можливістю внесення застави, яку останній вніс, проте ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.10.2022 року ухвалу слідчого судді Машівського районного суду скасовано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалами слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 17.01.2023 стосовно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 до 17.03.2023 року (а.с.7-10), та строк досудового розслідування продовжено до 22.04.2023 року включно (а.с.45-49).
16.03.2023 прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області
з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів відносно ОСОБА_7 без визначення розміру застави. Дане клопотання мотивоване наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та ризиків, передбачених п.1,2,3,4,5 ст.177 КПК України. На думку ініціатора клопотання інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим вище ризикам.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У свою чергу, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про продовження застосованого виняткового запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, який не зменшився, а саме те, що підозрюваний може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме від до 7 до 15 років позбавлення волі, вік та стан здоров'я підозрюваного, особу підозрюваного ОСОБА_7 , який прийшов служити добровольцем, одружений, тобто має місці соціальні зв'язки в місці реєстрації, обставини за яких відбулися події 21.10.2022р., підозрюваний одразу після внесення застави повідомив слідчому номер телефону та з'явився в судове засідання для розгляду апеляційної скарги, що вказує на відсутність намірів переховуватися від слідства та суду та свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому вважав за можливе визначити йому розмір застави, який, на думку суду, буде достатнім для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у розмірі 100 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначеного у клопотанні ризику, передбаченого п.3 ст. 177 КПК України, який не мінімізувався.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів з урахуванням встановлених вище обставин, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що досудове розслідування закінчено, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скеровано для розгляду в Машівський районний суд Полтавської області.
Тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 16 березня 2023 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4