Справа № 761/8681/23
Провадження № 2-а/761/508/2023
19 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про скасування постанови, закриття провадження у справі,-
У березні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про скасування постанови, закриття провадження у справі, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА№00005855 від 23.02.2023 р., складену відповідачем та закрити провадження у справі, стягнути судові витрати
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 23.02.2023 р. відповідачем винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА№00005855 відносно позивача за порушення ст. 132-1 ч.2 КУпАП, а саме: 04.02.2023 р. о 11:53 год. за адресою: Н-01 Київ-Знам'янка, км 206+200, зафіксовано транспортний засіб Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,161 % (2,064 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 6,481 % (1,037), при дозволеному максимальному навантаженню на здвоєнні осі - 16 тон.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки:
- при винесенні постанови відповідачем не враховано, що транспортний засіб Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував напівпричіп «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 , який за характеристиками є контейнеровозом;
- з огляду на наявність напівпричепу-контейнеровозу максимально дозволена фактична маса має складати 44 т;
- загальна маса транспортного засобу становила 42064,20 кг, навантаження на здвоєнні осі становило 17036,77 кг, що свідчить про відсутність складу правопорушення
- оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Мінінфраструктури від 27.09.2021 р. №512
Вказане стало підставою для звернення до суду.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу, який має сертифікат відповідності. Механізм фіксації адміністративних правопорушень передбачений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, а оскаржувана постанова відповідає вказаному Порядку. Зазначає, що перевищення загальної маси транспортного засобу було на 5.161 % (2,064 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 6.481 % (1,037 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 16 тон, внаслідок чого було зафіксовано перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України. Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, саме договір про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом. Вважає, що позивача правомірно притягнуто до адмінвідповідальності.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу перевезення вантажу здійснювалось контейнеровозом, що не враховано відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.
Позивач та представник відповідача в судове засіданні не з'явились, хоча були повідомлені про дату і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили, але відповідач подав відзиві, в якому заперечує щодо задоволення позову.
Частиною 2 статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
У контексті наведеного, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Частиною першою статті 205 цього Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. (ч.5 ст.205 КАС України).
При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи предмет розгляду справи та тривалість її розгляду, характер доказів у справі, а також наявність відзиву відповідача, відсутність заперечень відповідача щодо розгляду справи без позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 14.03.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Позивач є директором ТОВ «Болеко», за яким зареєстровано транспортні засоби: Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , тип- спеціалізований вантажний- сідловий тягач - Е, повною масою - 23000, масою без навантаження - 7700, «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 , тип - спеціалізований напівпричіп- контейнеровоз- Е, повною масою -35000, масою без навантаження - 6100, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу.
Постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М.. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. притягнуто ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за порушення ст. 132-1 ч.2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000, 00 грн. З постанови вбачається, що 04.02.2023 р. о 11:53 год. за адресою: Н-01 Київ-Знам'янка, км 206+200, зафіксовано транспортний засіб Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,161 % (2,064 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 6,481 % (1,037), при дозволеному максимальному навантаженню на здвоєнні осі - 16 тон.
Згідно п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ч.2 ст. 131-2 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
При цьому, відповідно до ст. 14-3 ч.3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Стаття 279-7 КУпАП передбачає, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк звертався до компетентних органів з питання вибуття транспортних засіб з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу. Не надано відповідних доказів також і до суду.
Матеріли справи також не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином, постанова серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. винесена правомірно відносно позивача, оскільки він є директором ТОВ «Болеко», за яким зареєстровано транспортний засіб: Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 .
Стаття 279-5 ч.1, 4 КУпАП визначає, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач, заперечуючи наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч.2 КУпАП, зазначив, що відповідачем не враховано перевезення товару з допомогою контейнеровозу «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 .
В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. зазначено: Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є спеціалізованим сідловим тягачем -Е.
Згідно із фотозображенням транспортного засобу, здійсненим в автоматичному режимі в момент вчинення правопорушення, що відображаються за QR-кодом оскаржуваної постанови, а також були додані разом з відзивом відповідачем, 04.02.2023 р. о 11:53 год. за адресою: Н-01 Київ-Знам'янка, км 206+200, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано проїзд транспортного засобу Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом та контейнером.
Між тим, оскаржувана постанова серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора
Позивачем надано ТТН №528 від 04.02.2023 р., з якої вбачається, що 04.02.2023 р. здійснювалось перевезення пшениці транспортним засобом Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , та причепом «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі - Інструкція №512), встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).
Згідно з абз. 5 п. 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 "Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт" (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
З огляду на встановлення п. 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо складу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напіпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вказане свідчить про безпідставне неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу Man-TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 .
Судом також враховано, що відповідно до абз. 6 п. 2 Інструкції №513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керуючись пунктами 4-6 Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи; наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
Зафіксовані в автоматичному режимі, на першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення;3) невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизовному режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - ФП ЄІС МВС). При цьому постанова не виноситься.
На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Доказів того, що відповідач, на виконання п. 6 Інструкції №512 скористався своїм правом уточнити необхідні відомості перед винесенням оскаржуваної постанови, у спірному випадку зокрема виду причіпу позивача, матеріали справи не містять.
Наявність заборони перевезення в універсальних контейнерах, зокрема, сипучих вантажів без тари, а також відсутність необхідного маркування контейнера, не спростовують того, що спірний транспортний засіб (тягач) рухався із напівпричепом-контейнеровозом, для якого встановлені інші допустимі вагові параметри. З даних фотофіксації правопорушення чітко вбачається проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим контейнером. Останнє також підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та ТТН.
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 є безпідставними, оскільки останні ґрунтуються на інших обставинах, у яких, на відміну від даної справи, не було встановлено факту використання контейнеровозу.
Варто зазначити, що з відзиву на позов та результатів зважування транспортного засобу в русі вбачається, що результати зважування вираховувалися виходячи з того, що клас транспортного засобу - вантажний автомобіль і допустима загальна вага перевезення - 40 000 кг, при цьому навантаження на подвійну вісь - 16000 кг.
Разом з тим, як зазначалося вище, відповідачем не враховано тип транспортного засобу «Kogel», д.н.з. НОМЕР_2 , - спеціалізований напівпричіп- контейнеровоз- Е, отже, згідно п. 22.5 ПДР допустима загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг, при цьому навантаження на подвійну вісь - 18000 кг.
Вказане свідчить про те, що розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.
Більше того, підставляючи наведені дані у формулу, зазначену у відзиві на позов, з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 131-2 КУпАП, згідно оскаржуваної постанови відсутній через відсутність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Відтак, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів, допустима загальна маса яких становить 44 т, а навантаження на здвоєні осі - 18 т.
Схожі за змістом обставини встановлені Шостим апеляційним адміністративним судом в постановах від 13.04.2023 р. у справі № 708/140/23, 28.03.2023 р. у справі № 708/130/23.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, за вкладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного позову шляхом скасування постанови старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М.. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 ст. 132-1 ч.2 КУпАП, та закриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 14-2, 132-1, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про скасування постанови, закриття провадження у справі, - задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М.. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00005855 від 23.02.2023 р. про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 ст. 132-1 ч.2 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 ч.2 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, м.Київ, просп. Перемоги, 14
повний текст рішення виготовлено 19.04.2023
Суддя: А.А.Осаулов