Справа № 761/12035/23
Провадження № 2-а/761/537/2023
20 квітня 2023 року Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свислова Євгенія Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправними дії та повернення сплаченої суми грошових коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Вирішуючи питання відкриття провадження, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Згідно п.п. 2-8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Так, відповідачем у справі зазначено інспектора Свислова Є.І., повні дані якого у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 160 КАС України у позові не зазначено.
Разом з тим, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, посадова особа відповідного органу діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу, тобто посадова особа не може виступати самостійним відповідачем при розгляді судом справ в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Зокрема, використання формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного контролю», розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах і від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 122.
В свою чергу Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (згідно Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)19.11.2018 №2089).
Департамент є юридичною особою публічною права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки. Місцезнаходження Департаменту: вул. Леонтовича, 6, м. Київ (п. 16 Положення).
За таких обставин, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі, оскільки відповідачем чи співвідповідачем у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення має бути Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки саме Департамент є юридичною особою і має рахунки, відкритті в Державній казначейській службі України і на Департамент можуть бути покладені судові витрати в разі задоволення позову в частині скасування постанови.
Крім того, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки відповідного органу, який не залучений до участі у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи із дотриманням вимог ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 долучила копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 24.07.2019 та посилається на ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Оскільки, спір у справі винник не з розгляду питання щодо порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, а відтак відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено три вимоги - немайнового та одну вимогу майнового характеру, а саме:
- скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.;
- визнати протиправними дії щодо здійснення робіт з евакуації транспортного засобу;
-визнати протиправними дії щодо доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
- повернення сплаченої суми за послуги евакуатора.
Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить повернути сплачену суму за послуги евакуатора, при цьому не вказує суму грошових коштів, а також позивач не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, з огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536, 80 грн.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 3757 грн. 60 коп. (536,80 + 1073,60 +1073,60+1073,60) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва судовий збір за подання позовної заяви за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.
У відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме:
- вказати про наявність оригіналів поданих письмових доказів;
- визначаючи зміст позовних вимог;
-визначити суб'єктний склад учасників справи на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 160 КАС України;
- надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3757 грн. 60 коп. сплаченого за наведеними в ухвалі реквізитами.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 169 КАС України, суддя
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подачу позову до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свислова Євгенія Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправними дії та повернення сплаченої суми грошових коштів.
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свислова Євгенія Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправними дії та повернення сплаченої суми грошових коштів, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: