Справа № 761/12298/23
Провадження № 2-н/761/281/2023
17 квітня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЕРВІСУ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У квітні 2023 р. до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку наказного провадження надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЕРВІСУ» у якій заявник просив суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 31 178,80 грн.,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 року вищевказана заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Так, на виконання вимог ч. 5 ст.165 ЦПК України направлено запити до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації для з'ясування місця реєстрації боржника ОСОБА_2 , відповідь на який надійшла 17.04.2023 року.
Під час вивчення матеріалів справи, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунтом 3 частини 1 ст.161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Заявником заявлено вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні посулги, які надавались до квартири АДРЕСА_1 , починаючи з травня 2021 р., посилаючи на положення Цивільного кодексу України, Закоу України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3)виконавці комунальних послуг.
Частинами 1, 2 статті 2 вказаного Закону передбачено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
До заяви долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №328671521, з якої вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , 17.02.2023 р., на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру 1386 від 17.02.2023р.
З викладеного вбачається, що на дату укладення тимчасового договору № 201/294 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (14 травня 2021 року), ОСОБА_1 не вважався співвласником багатоквартирного будинку, в розумінні положень законодавства України, також в матеріалах заяви відсутні докази фактичного проживання ОСОБА_1 в квартирі.
Таким чином, наведені обставини та положення законодавства не свідчать про наявність у заявника безспірної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, при цьому у наказному провадженні, суд позбавлений можливості встановити безспірність грошової вимоги заявника, достатні дані, які б давали підстави для винесення судового наказу, відсутні.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч.2 ст.167 ЦПК України).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків
Таким чином, вивчивши матеріали заяви та враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЕРВІСУ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Керуючись ст.ст.165, 258-261, 353-355 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЕРВІСУ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: