Справа № 761/11805/23
Провадження № 1-кс/761/7863/2023
11 квітня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваної ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні із застосуванням відеоконференцзв'язку за допомогою програми EasyCon, клопотання слідчого СУ ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Києва, українки, студентки 5-го курсу НАВС, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100070002195 від 17.10.2022 року,-
06 квітня 2023 слідчого СУ ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12022100070002195 від 17.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286КК України.
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100070002195 від 17.10.2022, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.10.2022, приблизно о 19 год. 20 хв., ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_1 , рухалась в межах першої (крайньої правої) смуги проїзної частині Набережного шосе у м.Києві зі сторони Поштової площі у напрямку мосту «Метро», перевозячи пасажира ОСОБА_8 , яка розташовувалась на передньому правому (пасажирському) сидінні.
В цей час, у попутному напрямку, в межах другої (середньої) та третьої (крайньої лівої) смуг рухались два невстановлених в ході досудового розслідування автомобілі.
Під час руху, водій ОСОБА_3 допустила порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: ОСОБА_3 будучи обізнаною, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи, що перевозить в салоні керованого нею автомобіля пасажира, будучи зобов'язаною знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, рухаючись в першій (крайній правій) смузі проїзної частини Набережного шосе у м.Києві, не змогла вірно оцінити дорожню обстановку та врахувати, що ліворуч від неї, тобто у другій та третій смугах попутного напряму, в безпосередній близкості, рухаються інші транспортні засоби, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, не впевнившись, що зміна напрямку рузху ліворуч та перестроювання з першої (крайньої правої) смуги буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, загрожуючи життю та здоров'ю громадян, не врахувала розташування попутних транспортних засобів на дорозі, розпочала маневр ліворуч, в процесі виконання якого, своїми діями створила для себе умов, в яких втратила моливість контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до наїзду лівою передньою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_1 на нерухому перешкоду у вигляді бетонного відбійника, який розділяє зустрічні напрямки руху та відповідно заподіяння тілесних ушкоджень пасажиру ОСОБА_8 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закрита черепно-мозкова травма: субарахноідальний крововилив справа в скроневій ділянці: субдуральні нашарування зліва в скроневій ділянці: субдуральні нашарування зліва в скроневій ділянці: геморагічний крововилив справа в скронево-тім'яній частці (З помірним перифокальним набряком), перелом лівої скроневої кістки, з переходом на піраміду скроневої кістки (середня черепна ямка), що у своїй сукупності відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
04.04.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити. Окрім того зауважив, що підозрювана неодноразово викликалась слідчим, однак на виклики не прибувала, на черговий виклик остання з'явилась до органу досудового розслідування, але відмовилась від отримання відповідного клопотання.
Захисник у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання. Також повідомила, що не погоджується з тяжкістю нанесених тілесних ушкоджень. Між тим, зазначила, що ризики викладені у клопотанні не доведені. Окрім того, просила застосувати особисте зобов'язання.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку адвоката та заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100070002195 від 17.10.2022, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
04.04.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , та причетність підозрюваної до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Так, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_7 , знаючи, що за кримінальні правопорушення, вчинення яких їй інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної від суду, як ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися від суду.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Вказане зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Крім того, суд приходить до висновку, що існування іншого ризику, а саме впливу на свідків, потерпілу, є малоймовірним, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування не встановлено особу свідків, окрім того, відповідно до долучених захисником у судовому засіданні, потерпіла не має претензій до підозрюваної. Таким чином, ризик впливу на свідків, потерпілу прокурором у судовому засіданні та слідчим у клопотанні не є доведеним.
З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, міцності його соціальних та сімейних зв'язків, віку та стану здоров'я підозрюваної, її майнового стану, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, також вважає за потрібним роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 21, 22, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, яким заборонити підозрюваній в період з 21:00 год. до 07:00 год. наступної доби залишати квартиру АДРЕСА_2 .
Крім того, покласти на підозрювану такі обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме :
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатись з території м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити в межах строку досудового розслідування а саме до 03 червня 2023 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваною, захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1