П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/3905/22
Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо обмеження основного розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №400/8970/21;
- зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №400/8970/21, починаючи з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з обмеженням максимальним розміром на виконання рішення суду по справі №400/8970/21 та зобов'язав здійснити йому з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80 % сум грошового забезпечення, на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/8970/21 без обмеження її максимальним розміром пенсії.
Дане рішення суду набрало законної сили 10.11.2022.
14.11.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по даній справі №400/3905/22.
ГУ ПФУ в Миколаївській області, на виконання вказаного судового рішення, провело ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років.
Після проведеного перерахунку, розмір пенсії ОСОБА_1 з грудня 2022 року склав 27 408,10 грн., а загальний розмір доплати, у зв'язку з проведеним перерахунком, за судовим рішенням, з 01.12.2019 по 30.11.2022 склав 333 171,60 грн.
ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснює ОСОБА_1 виплату пенсії з грудня 2022 року у перерахованому розмірі.
Що стосується доплати, яка утворилася за результатами проведення перерахунку з 01.12.2019 по 30.11.2022 в сумі 333 171,60 грн, за поясненнями ГУ ПФУ в Миколаївській області, така доплата буде здійснена після надходження коштів на виплату заборгованості за судовими рішеннями.
30 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року, в порядку статті 382 КАС України.
Заявник просив зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду, в установлений судом термін, звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №400/3905/22.
Обґрунтовуючи дану заяву, ОСОБА_1 указує про те, що ГУ ПФУ в Миколаївській області неправильно розрахувало суму доплати, яка утворилася за результатами проведення перерахунку за судовим рішенням з 01.12.2019 по 30.11.2022, а також указує на неправильний розрахунок поточних пенсійних виплат - 27 408,10 грн.
На його думку, пенсійний орган не врахував суму базової індексації - 3837,13 грн., а тому загальна сума заборгованості за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 має становити 603 500,20 грн., а не 333 171,60 грн. До того ж, сума його пенсії кожного місяця має становити 31 245,23 грн. замість нарахованих 27 408,10 грн.
ОСОБА_1 указує, що він звертався з цього приводу до ГУ ПФУ в Миколаївській області, але йому було відмовлено з посиланням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Також ОСОБА_1 звертає увагу про відсутність виплати йому заборгованості, яка утворилася за результатами проведення перерахунку.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.
Суд встановив ГУ ПФУ в Миколаївській області строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №400/3905/22 - два місяця після отримання копії даної ухвали.
Суд вважав, що ГУ ПФУ в Миколаївській області у 2022 році мало можливість виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року, шляхом виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованості у сумі 333 171,60 грн., оскільки згідно бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №1167 видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду становлять 360 000 000 грн.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що виплати пенсій здійснюються виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Фактична невиплата ОСОБА_1 нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти, на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень в порядку черговості їх прийняття. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, ГУ ПФУ в Одеській області не має.
Тому, на думку апелянта, відсутні підстави для встановлення судового контролю, в порядку статті 382 КАС України, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів наміру на ухилення від виконання судового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа може бути призначена до розгляду в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Як свідчать обставини справи, на виконання рішення суду, сума донарахованих коштів за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 складає 333 171,60 грн. З 01.12.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється без обмеження її граничним розміром в сумі 27 408,10 грн.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за вказаною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України є відповідальним виконавцем та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Головне управління є одержувачем бюджетних коштів.
Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частина 2 статті 92). Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.
З огляду на положення статей 72, 73 Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом № 1058-ІV, забороняється.
Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що невиплата нарахованої доплати пенсії ОСОБА_1 зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником у яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх надходження, що жодним чином не може свідчити про умисне невиконання чи про бездіяльність ГУ ПФУ в Миколаївській області при виконанні рішення суду.
Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року, оскільки відсутні докази, що ГУ ПФУ в Миколаївській області має намір на ухилення від виконання судового рішення.
Також слід відзначити, що суд першої інстанції не надав правову оцінку доводам ОСОБА_1 , що викладені в заяві про встановлення судового контролю, про неправильний розрахунок ГУ ПФУ в Миколаївській області заборгованості його пенсії, а також основного її розміру, оскільки, пенсійний орган, не врахував суму базової індексації - 3837,13 грн.
Колегія суддів, оцінюючи такі доводи дійшла висновку, що між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Миколаївській області виник новий спір, який не може бути вирішений в порядку судового контролю.
За змістом пункту першого частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, є підстави для її скасування та прийняття нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала про встановлення судового контролю у даному переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя Л. П. Шеметенко