20 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 340/5128/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (головуючий суддя Кармазина Т.М.) у справі №340/5128/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Кухаренко Олександра Анатолійовича про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1601/11/11/РРО/2644110512 від 04.10.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за наслідками проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області було складено акт, в якому зроблено висновок про порушення позивачем законодавства про працю, а саме позивачем допущено до роботи особу без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ч.ч.1,3 ст. 24 КЗпП та ч.1 ст.21 КЗпП України. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято спірну постанову, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 65 000,0грн. Вказану постанову позивач вважав необґрунтованою з тих підстав, що висновки, які зроблені в акті перевірки податковим органом, не відповідають фактичним обставинам, а вказана в акті фізична особа, ніякого відношення до позивача не має та здійснює самостійну підприємницьку діяльність.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року позов задоволено.
Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю відповідачем тих обставин, які стали підставою для застосування до позивача спірних штрафних санкцій. Такі висновки суд обґрунтував тим, що позивач хоча і є власником приміщення магазину, в якому податковим органом було проведено фактичну перевірку, але частину приміщення ним було передано в орендну ФОП ОСОБА_2 , яка здійснювала самостійну підприємницьку діяльність та яку помилково податковий орган визначив як працівницю позивача.
Не погодившись з рішенням суду, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (правонаступник Управління Держпраці у Кіровоградській області) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що штрафні санкції органами Держпраці можуть бути накладені і на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. У спірному випадку, як зазначає відповідач, штрафні санкції до позивача застосовані на підставі акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому зазначено про порушення позивачем законодавства про працю. З цих підстав відповідач вказує на те, що оскільки в акті податкового органу зазначені обставини, які свідчать про порушення позивачем вимог законодавства про працю, то до позивача правомірно застосовано спірні штрафні санкції. Крім цього, скаржник вказує і на порушення судом норм процесуального права та зазначає те, що розгляд справи був призначений в спрощеному порядку але з викликом сторін. В той же час, суд першої інстанції не повідомив відповідача про час та місце розгляду справи, а ухвалу суду направив на неіснуючу електронну адресу.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 09.09.2022 №895-п (а.с.40), направлень на перевірку від 09.09.2022 №1414, 1415 (а.с.41, 42) - 09.09.2022 уповноваженими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, за наслідками якої складено акт від 12.09.2022 №1601/11/11/РРО/ НОМЕР_1 (в подальшому - акт) (а.с. 36-37)
Із змісту акту встановлено, що перед початком фактичної перевірки магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що належить ФОП ОСОБА_1 , продавець, 09.09.2022, здійснила продаж горілчаного напою на суму 248,00 грн. (а.с.43).
В поясненні від 09.09.2022 ОСОБА_2 пояснила, що працює в магазині з травня, в роботі касового апарату не дуже добре розбирається. Після того, як в касовому апарату з'явилась помилка, не змогла його увімкнути та використати в роботі (а.с.38).
13.09.2022 до відповідача надійшов акт ГУ ДПС у Кіровоградській області (а.с.35).
З огляду на обставини, встановлені в акті, відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 , допустив до роботи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відповідного наказу про прийняття на роботу та повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, що є порушенням вимог статей 21 та 24 КЗпП України, оскільки працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області, на підставі ст.265 Кодексу законів про працю України, ст.53 Закону України “Про зайнятість населення”, ч.3 ст.34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України (в редакції, чинній, станом на дату інспекційного відвідування) 04.10.2022 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1601/11/11/РРО/2644110512/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 65000 грн. (а.с.46).
Правомірність та обгрунтованість вказаної відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Нормами ст. 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків -у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Отже встановлений органом державного контролю факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від17.07.2013 №509, штрафи органами Держпраці накладаються у тому числі на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої встановлені порушення законодавства про працю.
Таким чином, акт ГУ ДПС у Кіровоградській області про результати проведення фактично перевірки, міг бути підставою для застосування органом Держпраці штрафних санкцій.
В той же час, наявність вказаних повноважень не звільняє орган Держпраці від обов'язку щодо перевірки висновків, викладених в акті перевірки. Тобто, інформація зазначена в акті перевірки, складеного ГУ ДПС у Кіровоградській області, підлягала перевірці та оцінці відповідачем під час прийняття спірної постанови.
У спірному випадку, як зазначено вище, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, встав встановлений, за позицією відповідача, факт допуску позивачем до роботи гр.. ОСОБА_2 з якою на момент проведення перевірки не укладений трудовий договір.
Надаючи оцінку таким підставам для застосування до позивача штрафних санкцій, судом встановлено те, що фактична перевірка ГУ ДПС у Кіровоградській області проводилася в приміщенні магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ФОП ОСОБА_1 .
Встановлені обставини справи також свідчать про те, що 28.04.2022 між позивачем (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №2022-01/01 відповідно до умов якого Орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення (площею 20,1кв.м.), за адресою АДРЕСА_1 , для розміщення магазину. Строк дії договору до 31.12.2023 (а.с.10).
З 28.04.2022 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16). Основними видами її економічної діяльності є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Допитана ОСОБА_2 в якості свідка підтвердила те, що самостійно займається господарською діяльністю в частині магазину, що орендує у позивача. Зазначене також підтверджується її письмовими поясненнями (а.с.62).
Отже, встановлені обставини справи не дають підстав стверджувати про те, що ОСОБА_2 є найманим працівником позивача, якого позивачем допущено до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги законодавства про працю.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість спірної постанови відповідача, що є підставою для її скасування.
Щодо аргументів відповідача про неналежне повідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 відкрито провадження в адміністративні справі. Вказану ухвалу, з пропозицією надати відзив на позов, направлено відповідачу. Відповідачем надано відзиві на позов, тобто ухвалу суду останнім отримано.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Ухвалу суду направлено відповідачу на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Згідно довідки «документ доставлено на електронної скриньки 15.12.2022» (а.с.58).
В апеляційній скарзі відповідач не заперечує того, що вказана електронна адреса була офіційною адресою Управління Держпраці, але з 06.07.2021 Управління використовує іншу електронна адреса. Відповідач також вказує на те, що хоча і був зобов'язаний, але не зареєструвався в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Проаналізувавши аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі та дій суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що не повідомлення судом першої інстанції відповідача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційній системі є наслідком невиконання самим відповідачем свого обов'язку щодо реєстрації в цій системі. Суд першої інстанції повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом направлення відповідної ухвали на електронну адресу, інформація про яку була наявна в системі суду. При цьому, системою було сформовано довідку згідно якої «документ доставлено на електронної скриньки 15.12.2022». що свідчить про те, що зазначена електронна адреса була активною. Отже, судом першої інстанції було вжито заходів щодо повідомлення відповідача. а сформовані документи не давали підстав для висновку про те, що відповідачем не було отримано документів, відправлених судом. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права. щоб було підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі №340/5128/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.04.2023
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк