Справа № 369/5702/23
Провадження № 2/369/3963/23
20.04.2023 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишнева державна нотаріальна адміністрації про поділ у натурі майна, що є спільною частковою власністю, -
У квітні 2023 року позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.
Разом з цим, в прохальній частині позовної заяви серед іншого позивач просить витребувати докази.
Однак, зазначення в прохальній частині позовної заяви вимоги про витребування доказів є процесуально недопустимим, адже дане клопотання оформлюється окремим процесуальним документом та має відповідати положенням ст.ст. 84, 183 ЦПК України. Крім того, в клопотання про витребування доказів необхідно вказувати, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд поділити у натурі майно, що є спільною частковою власністю. Вказані вимоги є вимогами майнового характеру, тому підлягає грошовій оцінці.
Разом з тим, позивачем не визначено ціну позову.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись із змістом позовних вимог надати до суду позовну заяву в новій редакції в якій зазначити ціну позову та надати до суду підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду позову майнового характеру, враховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишнева державна нотаріальна адміністрації про поділ у натурі майна, що є спільною частковою власністю - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК