"13" квітня 2023 р. Справа № 363/939/23
13 квітня 2023 року м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання старшого слідчого відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородского РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111150000235 від 15.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, громадянина України, працюючого садівником у Старопетрівському ліцеї Петрівської сільської ради, одруженого, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
До Вишгородського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородского РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111150000235 від 15.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України, в якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 15.02.2023 року близько 07 год. 30 хв., більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на першому поверсі житлового будинку, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та при цьому достовірно знав, що на другому поверсі вказаного житлового будинку на самоті знаходиться громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки її співмешканець ОСОБА_9 , пішов на роботу.
В цей же час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел направлений на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних з проникненням у тіло потерпілої, з використанням своїх геніталій.
В подальшому, в цей же день, близько 07 год. 40 хв. (більш точного часу досудовим розслідування не встановлено), ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного та протиправного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті, при цьому взявши з собою металевий предмет, зовні схожий на пістолет, для здійснення погроз його застосування та подолання фізичного супротиву ОСОБА_8 , піднявся сходами на другий поверх вищевказаного будинку та зайшов до приміщення однієї з кімнат, де знаходилась потерпіла ОСОБА_8 .
У подальшому, в період часу з 08 год. 00 хв. по 08 год. 30 хв. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні житлового вказаного будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , запропонував потерпілій ОСОБА_8 добровільно задовольнити його статеву пристрасть, проте отримавши відмову від останньої, з використанням металевого предмета, зовні схожого на пістолет, який він приніс з собою, з метою реалізації свого злочинного та протиправного умислу та подолання фізичного супротиву потерпілої ОСОБА_8 , завдав їй один удар в область голови (в ліву частину потилиці) та під погрозою подальшого застосування фізичного насильства, всупереч волі потерпілої ОСОБА_8 , змусив останню роздягнутись та у подальшому з використанням своїх геніталій, шляхом орального проникнення у тіло останньої, задовольняв свою статеву пристрасть.
Крім того, встановлено, що 15.02.2023 близько 08 год. 20 хв. (більш точного часу досудовим розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в одній із кімнат на другому поверсі житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В цей час, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні вказаної кімнати, тримаючи в руках металевий предмет, ззовні схожий на пістолет, навів його в бік потерпілої ОСОБА_8 , а саме у життєво важливі органи останньої - грудну клітку та голову, при цьому висловлюючи погрози вбивством останній, а саме такими активними діями, висловив потерпілій ОСОБА_8 словесну погрозу вчинення вбивства останньої та близьких їй осіб, шляхом здійснення пострілів з пістолета, в разі повідомлення останньою своєму співмешканцю ОСОБА_9 та до правоохоронних органів обставин про вчинення ним задоволення статевої пристрасті, вчиненої проти волі потерпілої ОСОБА_10 . Враховуючи попередню протиправну поведінку ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_10 , з використанням металевого предмета, ззовні схожого на пістолет, для спричинення тілесних ушкоджень, останньою було сприйнято вказані дії як реальну загрозу для свого життя і здоров?я та в якої при цьому були всі підстави побоюватися здійснення такої погрози.
Перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, тобто заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшились.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу та наявність ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати:
Стосовно наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зауважує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 129 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти, тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з метою уникнення покарання за вчинені ним злочини може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.
Стосовно наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, останній підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Також варто зазначити, що підозрюваний безпосередньо знайомий з потерпілою та свідками, а також фактично зареєстрований за місцем їх проживання. Крім того, слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків та потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, відразу після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, ОСОБА_4 погрожував потерпілій ОСОБА_8 вбивством, у разі якщо остання розповість про вчинення ним злочину.
Стосовно наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то звертаю увагу суду на те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, в тому числі з застосуванням іншого альтернативного (не пов'язаного з триманням під вартою) запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою уникнення відповідальності за вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, а також перебуваючи на волі, він може продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється з метою помсти потерпілій ОСОБА_8 .
Вказані факти свідчать про деформований стан правосвідомості підозрюваного та схильність останнього до вчинення злочинів.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 15.04.2023.
Однак, для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні потрібно завершити проведення низки процесуальних дій, що потребує додаткового часу, зокрема необхідно:
- отримати висновок молекулярно-генетичної експертизи, призначеної щодо встановлення ДНК-профілю підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наданих на дослідження зразках букального епітелію;
- отримати висновок судово-цитологічної експертизи, призначеної щодо встановлення групи крові потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих на дослідження зразків крові останніх;
- отримати висновок судово-цитологічної експертизи, призначеної щодо встановлення крові людини та/або епітеліальних клітин, а також встановлення їх видової, статевої та групової належності, на наданих на дослідження зрізах нігтів лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення їх походження від потерпілої чи підозрюваного;
- отримати висновок судово-цитологічної експертизи, призначеної щодо встановлення крові людини та/або епітеліальних клітин, а також встановлення їх видової, статевої та групової належності, на наданих на дослідження змивах з лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення їх походження від потерпілої чи підозрюваного;
- отримати висновок судово-цитологічної експертизи, призначеної щодо встановлення крові людини та/або епітеліальних клітин, а також встановлення їх видової, статевої та групової належності, на наданих на дослідження змивах з магазину та нижньої його частини, та встановлення їх походження від потерпілої чи підозрюваного;
- отримати висновок судово-цитологічної експертизи, призначеної щодо встановлення крові людини та/або епітеліальних клітин, а також встановлення їх видової, статевої та групової належності, на наданому на дослідження змиві РБК, вилученому на другому поверсі на підлозі біля ліжка, та встановлення їх походження від потерпілої чи підозрюваного.
Вказані процесуальні дії неможливо було провести раніше у зв'язку зі складністю провадження, довготривалістю та складністю експертиз та значним їх обсягом, а їх проведення є необхідними для прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, встановлення необхідної правової кваліфікації вчиненого діяння та є обов'язковими для здійснення судового розгляду.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ризики на даний час не зменшились та будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , тому відносно останнього необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для виконання завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України та унеможливлення реалізації вказаних ризиків.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання в повному обсязі.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт по АДРЕСА_2 з 22.00 до 06.00 часу доби із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що підозрюваний має дружину, яка є інвалідом та потребує догляду, та двох дітей на утриманні, на яких перераховував гроші із заробітної плати, має захворювання, які не може лікувати належним чином в умовах СІЗО, мати підозрюваного написала заяву, в якій не заперечувала проти застосуванню щодо ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_3 , який належить їй на праві приватної власності та в якому потерпіла більше не проживає. За зазначених обставин, вважає продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою занадто суровим. Указані обставини є стримуючими факторами, які обґрунтовують міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання. Тож застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження. В той же час в судовому засідання пояснила, що просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання батьків, оскільки дружина на даний час не хоче спілкуватися та проживати з підозрюваним.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та підтримав клопотання свого захисника, зауважив, що повністю визнає вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень. Зазначив, що аліменти на дітей не платив, оскільки не було коштів. Коли пішов працювати, аліменти автоматично відраховувались із заробітної плати.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею зазначається наступне.
З матеріалів клопотання встановлено, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12023111150000235 від 15.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 129 КК України
15 лютого 2023 року, о 10 год. 45 хв. ОСОБА_4 в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України фактично затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
15 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111150000235 від 15.02.2023, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
16 лютого 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України.
17.02.2023 року ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області застосувано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, тобто до 15 квітня 2023 року включно.
Постановою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 від 08 квітня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111150000235 від 15.02.2023 рокудо 3 місяців, тобто до15.05.2023 року.
Згідно з ч.3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами прийняття заяв про вчинене кримінального правопорушення від 15.02.2023 року; протоколом проведення огляду місця події в будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , від 15.02.2023 року, якими зафіксована матеріальна обстановка на місці вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 15.02.2023 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_8 від 15.02.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.02.2023 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 15.02.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.02.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.02.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.02.2023 року; протоколом огляду предметів від 15.02.2023, протоколом огляду з цифрового носія інформації від 15.02.2023 року, а також іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Слідчим суддею встановлено та стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України.
При вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України. При цьому, щодо наявності у ОСОБА_4 дружини, яка є інвалідом та потребує догляду та неповнолітніх дітей на утриманні, слідчий суддя враховує, що підозрюваним не сплачувались аліменти на дітей до моменту його офіційного працевлаштування 11.01.2023 року, а дружина, як зазначила сама захисник, на даний час не бажає проживати та спілкуватись з підзахисним. Щодо наявності постійного місця роботи, слідчий суддя враховує, що згідно з характеристикою ОСОБА_15 , останній працював у Старопетрівському ліцеї Петрівської сільської ради з 11.01.2023 року, тобто лише місяць до його затримання. Що у своїй сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_4 за місцем його проживання,не свідчить про відсутність встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків, а також можливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Також слід звернути увагу, що ОСОБА_4 повідомлено також про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, а саме, що він після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, погрожував потерпілій ОСОБА_8 вбивством, у разі якщо остання розповість про вчинення ним злочину. Також, 17.02.2023 року на телефон потерпілої надійшов телефонний дзвінок від незнайомої особи, яка зазначила, що вона від « ОСОБА_16 » та просила забрати заяву «щоб потім було добре жити», що підтверджено долученими до матеріалів клопотання додатковим допитом потерпілої ОСОБА_8 від 17.02.2023 року, протоколом огляду предметів від 17.02.2023 року та протоколом огляду «Стенограма» від 17.02.2023 року. Зазначене слідчий суддя розцінює, як вплив підозрюваного на потерпілу з метою уникнення відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню.
З урахуванням вищевикладеного та повідомленої ОСОБА_4 підозри слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, встановивши наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, беручи до уваги особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем реєстрації характеризується посередньо, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного за місцем його проживання, тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а також враховуючи, що обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не змінились та ризики передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися та не перестали існувати, а також, те, що після повідомлення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, ОСОБА_4 також було повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, та встановленні під час судового розгляду клопотання обставини впливу підозрюваного на потерпілу та перешкоджання кримінальному провадженню, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тавиправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , тож клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання підлягає задоволенню.
Посилання захисника на наявність у ОСОБА_4 на даний час захворювань, лікування яких неможливо проводити в умовах СІЗО слідчий суддя вважає безпідставними та необґрунтованими, як такі, що не підтверджені достатніми доказами.
Будь-яких нових обставин, які б в достатній мірі слугували підставою для пом'якшення запобіжного заходу суду наведено не було.
Крім того, суд зауважує про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки цей будинок є місцем проживання свідків, та призведе лише до збільшення встановлених ризиків.
За таких обставин, підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не встановлено та наявні підстави для відмови у задоволені клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та задоволення клопотання слідчого та продовження діючого запобіжного заходу.
Також, з огляду на вищезазначене, слідчим суддею зазначається про відсутність потреби у визначенні розміру застави щодо ОСОБА_4 , що відповідає положенню п. 1 ч. 4 статті 183 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 183,193-194, 197,199, 372 КПК України,слідчий суддя,
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання старшого слідчого відділення розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородского РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111150000235 від 15.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.1 ст. 129 КК України стосовно ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 травня 2023 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 19 квітня 2023 року о 15 годині 00 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1